33 канал

Що це було: випадковість чи перевищення службових повноважень? Над цим нині ламають голову всі учасники тієї, на перший погляд, звичайної історії.

Мати потерпілого Олега Мельника Раїса Фадеївна налаштована рішуче, бо переконана, що її син постраждав ні за що.

Все сталося увечері 1 квітня. Спочатку на подвір’ї Мельників у селі Остапківцях з’явився незнайомий міліціонер і розпитував про підозрілих людей, котрі могли вештатися біля обкраденої напередодні хати самотньої пенсіонерки. «Поки говорили, надворі зовсім стемніло. Аж раптом приїжджає у двір сусід нашим конем, і каже: «Їдьте негайно до Немирова, бо вашого Олега забрала міліція, — розповідала Раїса Фадеївна. — Невдовзі ми з чоловіком вже були у райвідділі. Я довго сиділа у вестибюлі, коли раптом почула, як син закричав. Миттю заметушилися чергові міліціонери, ще за півгодини я побачила у коридорі лікаря. А ще через деякий час до мене вивели Олега з загіпсованою рукою... Вадим Руденко, заступник з громадської безпеки, закликав нас з чоловіком до кабінету, ховаючи очі, сказав, що прийшов прокурор, тому що «з вашим сином і з дільничним виник інцидент». Попросив, щоб ми написали заяву, що, мовляв, ви не будете нікуди скаржитися і не будете мати ніяких претензій до працівників міліції».

Мельники потрапили додому пізньої ночі. Всю ніч Олег не спав, на ранок піднялася температура. Довелося Мельникам відправити сина у Вінницю, до лікарні. Його відразу ж госпіталізували і зробили операцію, котра тривала п’ять годин. Складний, гвинтоподібний перелом потребував особливого підходу, шпицю потрібної довжини замовляли у Києві, коштує вона від 6 до 25 тисяч гривень.

Що ж відбувалося того вечора за зачиненими дверима кабінету №5 у Немирівському райвідділі міліції? Про це розповів сам потерпілий Олег Мельник: «Я повертався з городу на возі, купив по дорозі пива. Раптом під’їхала міліцейська машина, відчинилися двері й дільничний запитав мене про одного знайомого, якого нібито підозрюють у крадіжках. Я сказав: не чіпайте його, він хороший пацан. Аж раптом з автомобіля вискочив ще один чоловік у формі, стягнув мене з воза, штовхнув на заднє сидіння автомобіля і повіз до Немирова. Спочатку мене хотіли посадити на 15 діб. Я спитав: а за що? За те, що розпивав спиртне у громадському місці. Я схопився за мобільний телефон, сказав, що маю право на один телефонний дзвінок. Дільничний кинувся видирати у мене з рук мобільний, хотів заламати назад руку, щоб одягнути наручники, аж раптом кістка хруснула. Мене вивели через чорний хід, посадили до «швидкої», повезли до лікарні, зробили рентген. Дільничний сам платив і за рентген, і за гіпс. Потім мене привезли знову до міліції, сказали, пиши пояснення, що, мовляв, ніякого інциденту не було, але штраф 51 гривню за розпиття пива у громадському місці мусиш виплатити. 2 квітня головний лікар підписав висновок, що, мовляв, я був п’яний. Насправді ніяких експертиз ніхто не проводив».

Минуло вже чимало часу, але хлопець ще й досі у гіпсі. Роботи, яку йому пообіцяли на жнива, ймовірно, вже не буде, весілля, яке батьки Олега та його коханої дівчини планували на осінь, доведеться відкласти... Раїса Фадеївна була налаштована рішуче, відразу ж зателефонувала на «гарячу лінію» до міліції, все розповіла, до Валерія Ноніка на прийом потрапила, коли той приїжджав до Немирова. Він був категоричний, сказав, що «Олег Мельник чинив опір співробітнику міліції» і зауважив: «Ви ж писали, що не будете мати претензій».

«А як не буде претензій, коли з моїм сином ось таке сталося? — плаче Раїса Фадеївна. - Ми витратили чимало грошей на операцію, а дільничний Андрій Сокольвяк, який викручував руку, навіть не думав вибачатися!»

У райвідділі мені розповіли трохи іншу версію цього інциденту. Андрій Сокольвяк, котрий на кілька років молодший за потерпілого, зазначив, що навіть не сподівався, що таке може статися. «Того дня ми розслідували крадіжку в Остапківцях. Мельника зустріли посеред дороги п’яного. Поки ми спілкувалися з іншою людиною, він встрявав у розмову, лаявся. Довелося посадити його до автомобіля і везти у райвідділ. Він впирався, по дорозі поламав ручки, намагався вискочити з автомобіля на ходу. Далі події розгорталися у кабінеті №5, де на той час знаходився ще один дільничний і складав протоколи на двох порушників спокою. Я сів поряд, почав оформляти протокол, Мельник вів себе дуже зухвало (його утихомирювали навіть свідки, котрі випадково опинилися того вечора у райвідділі), а потім вдарив мене в груди. Я застосував засоби фізичного впливу, згідно з статтею 13 Закону України про міліцію. Хотів одягнути наручники, але коли ми з напарником загнули руку за спину, Мельник поскаржився на біль. Його відпустили, викликали «швидку допомогу». У мене була розмова з його матір’ю. Вона сказала, що пластини коштують 6,5 тисячі гривень, просила, щоб я повністю оплатив йому лікування. Але заплатити — значить, визнати свою вину...»

Ця історія набула дуже широкого резонансу. Миттю до справи підключилися співробітники інспекції з особового складу, розслідуючи всі обставини інциденту. Начальник райвідділу Іван Прияцелюк коментувати дії свого підлеглого не став, хоча переконаний — перевищення службових повноважень у цьому випадку не було. До такої ж думки прийшли і співробітники інспекції з особового складу, а згодом і районна прокуратура, 15 квітня винісши постанову про відмову у порушенні кримінальної справи «за відсутністю складу злочину». Але, схоже, інцидент на цьому не вичерпався. Мельники готують судовий позов. Слово - за непідкупною Фемідою.

Тетяна КОНДРАТЬЄВА

Коментарі: