Отець Кирил разом з братом о.Серафимом, нині священиком Свято Троїце-Сергієвої лаври, практично самотужки вчилися в дитячому віці жити та виживати у важкі воєнні та післявоєнні роки. Потім закінчили Одеську духовну семінарію, продовжуючи справу батька-молитися за людей, прощати і любити ворогів.

Довгі роки батюшка був священиком у Молдові, потім переїхав у Могилів-Подільський. На початку 1990-х у 70-річному віці він перейшов служити у Браїлівський монастир, який тоді відкрили після закриття в радянські часи. У Браїлові більше 20-років батюшка був духівником жіночого монастиря.

В останні роки у батюшки відкрився дар прозорливості. Отець Кирил надавав духовні поради та настанови усім мирянам, котрі приїздили сюди у різних житейських потребах.

Батюшка вільно володів: українською, російською, румунською та молдовською мовами. Це дозволяло йому приймати прочан з різних країн

Помер 28 листопада 2016 року. Коли копали могилу на монашому кладовищі біля монастиря, то знайшли металевого хреста, закопаного тут у роки безбожної влади.

Щосуботи на могилці батюшки служиться заупокійна літія. На пам’ятнику написані слова Іісусової молитви, яку благословив батюшка читати усім. Черниці радять приходити на могилку і отримувати поради від батюшки, які при його житті.

– Усе, що кладете на могилку-освячується, – кажуть черниці. – Батюшка усіх чує та любить, які і раніше.