Наші схудлі втричі гаманці краще за політиків говорять про теперішню владу
ДОДАТИ ОГОЛОШЕННЯ
ЗАВАНТАЖИТИ

Наші схудлі втричі гаманці краще за політиків говорять про теперішню владу

Виходить, щоб позбутися одного клану, дорого заплатили життями та кров'ю, а натомість сів у владні крісла інший клан і знову безкарно краде все підчисту і оббирає нас щодня. Залишилось тільки землю у людей відібрати... І заберуть, якщо народ і далі мовчатиме і чекатиме з моря погоди.

 

Слідкую за численними рейдерськими атаками на селянські паї, і мимоволі складається думка, що більшість наших людей навіть не знають, з ким, на який час і на яких умовах у них укладені договори оренди. І чи то дійсно оренда, чи, може, через якусь хитру схему вже договори купівлі-продажу. Ось так жорстко створюються умови для наступної земельної приватизації. Можна лише уявити, що буде з купівлею, коли з орендою такі афери проходять. Звісно, старші люди, що звикли довіряти владі, сподіваються, що сільський голова, як і вся держава, щиро стоїть на їхньому боці та захищає їхні права. Але найчастіше самі ж ті державні чиновники плетуть схеми з викрадення землі в людей. Бо земля — це гроші і влада.

 

Прийшли якісь одні орендарі, дали грошей сільському голові та депутатам — і хазяйнують на громадському пасовиську. Прийшли інші — шахрайським шляхом перекупили оренду вже посіяних паїв, прийшли треті в масках та з автоматами — і переорали вже засіяні поля... Найпечальніше, що це стосується десятків тисяч простих людей і що вони незахищені. І про кожен цей випадок знають силові структури, які за гроші платників податків мали б захищати законність. Але за великі гроші аферистів-рейдерів наші державники стають на їхній бік.

 

Невже досі не можна було відпрацювати чіткий механізм захисту вінницького селянина від усієї цієї нечисті? Невже заради кістки зі стола величезних агрохолдингів місцеві чиновники і судді допоможуть похоронити всі фермерські господарства? А хто ж тоді подбає про школу, дитсадок, лікарню? Чи, може, після знищення всіх обласних доріг багатотонними вантажівками агромагнатів у когось ще є якісь ілюзії стосовно завтрашнього «процвітання» об'єднаних громад? На чому ж вони процвітатимуть без землі? Ось про що, в першу чергу, на своїх сесіях має думати обласна рада!

 

Напевно, настав час у кожній громаді зробити ретельну ревізію усієї землі, всіх своїх ресурсів і всіх інвесторів. Щоб вони працювали не на сільського голову чи його покровителів у правоохоронних органах, а на кожну сільську людину. Треба реально об'єднуватись і захищати свої інтереси самим. Подивіться на електронні декларації керівників нашої країни. У них все в шоколаді! Вони собі живуть своїм хорошим життям, лікуються в хороших лікарнях, літають вертольотами. Яке їм діло до якоїсь Тарасівки чи Малинівки, крім того, щоб з неї на-шару «викачати бабла»? Бо на сільські школи, садочки та лікарні і дороги у них грошей не вистачає. Хоча це на ваших паях, на вашому комунальному майні та на вашому терпінні вони заробили ці мільярди. Тому не підписуйте ніяких сумнівних договорів чи інших паперів, якщо їх навіть принесла ваша сусідка Галя. Бо ця Галя вже отримала 1200 гривень за ваш підпис у договорі, яким ви віддаєте свій пай за кілька копійок комусь у приватну власність.

 

Захистити і зберегти своє майно — це хоч якась надія на перспективу. Чому в громади не болить серце, коли якісь зайди розбирають пусту ферму, школу чи цілий майновий комплекс покинутої військової частини? Це ж все ваше, на ньому можна заробляти. Завтра побудувати таке не буде за що. А дороги? Ніхто вам їх не зробить, якщо й надалі дивитиметесь, як їх остаточно добивають фури інвесторів із десятками тонн зерна з ваших паїв, відданих за два мішки пшениці на рік.

 

На Великдень багато людей з Вінниці та інших міст їздили до батьків чи родичів у села. Хоча у цей світлий день і негарно лаятися, але, певно, мало хто стримався на суцільному бездоріжжі. Хіба в цьому селі немає депутатів, немає сільського голови, чи, може, люди вже збайдужіли зовсім? Це вже як у Шевченка: «Село неначе погоріло, неначе люди подуріли...» Панове, досить мріяти про Європу, нас всіх там ніхто не чекає. Нам жити тут і нашим дітям. Коли разом захищаємо і примножуємо своє майно, тоді буде сильна громада і сильна Україна.

 

Почнімо хоча би з того, щоб повирубувати дикі зарості обочин на під'їздах до ваших сіл, і щоб хоч якось позасипати півметрові ями на дорогах. І не треба обирати у владу людей, які тільки й дивляться, як поцупити щось із колективного майна, і яким начхати на ваші інтереси. Сільським головою та депутатами мають бути хазяї, які можуть навести порядок, в першу чергу, у своєму дворі і зупинити високопоставленого злодія, котрий за звичкою знову лізе в город громади.

 

 

Анатолій Жучинський, головний редактор газети «33-й канал»

Анатолій Жучинський

Залишити коментар:
Нет комментариев