Не віддай Україну олігархам. Наближається День Конституції…
ДОДАТИ ОГОЛОШЕННЯ
ЗАВАНТАЖИТИ

Не віддай Україну олігархам. Наближається День Конституції…

– Скажи, чому я цю найважливішу книгу асоціюю із казками Шехерезади? – промовила у відчаї моя подруга. Я дуже хотіла їй заперечити… Але як?

 

Розкриваємо книгу: стаття 3-я Конституції України засвідчує, що пріоритетами держави є життя і здоров’я людини, її безпека. Рік тому в кращих клініках обслідувала батька, де запевняли, що онко виключають. А вже через місяць їхні колеги, поставивши четверту стадію, докоряли: як можна було так запустити хворобу… Відповідальності ніякої.

 

Курячи цигарку за цигаркою, бувалий атовець-лікар, як на сповіді, розповідав, що через вкрай неорганізовану військову медицину ми могли б не втратити кожного другого загиблого.

 

– Я вже рік не можу оформити інвалідності, — плачеться мені воїн АТО, пересуваючись на милицях, а у обл-, міськрадах засіли головні і ще головніші спеціалісти із липовими 2-ми групами інвалідності, а вдома ще такі ж їхні родичі, свати і брати…

 

Ст. 13 переконує мене, що надра, всі ріки і озера і їхні береги належать мені, вам, всім нам, народу України. То чому при собівартості 7-8 доларів видобутку нашого газу, який мені зобов’язана надати держава як споживачу, я сплачую за нього 262?

 

А ще пропоную проїхатись вздовж Бугу. Отам ви побачите вочевидь, до якої… матері нас завели вседозволеність і безкарність до безпринципних керівників і угодних депутатів, що повідтинали гектари, кілометри наших з вами берегів Бугу і побудували там вілли із власними катерами і навіть вертолітні площадки… А ви – мочіть ноги в тазику… ще й смердючої води. Бо вже й природа цим смородом днями показала вінничанам, до чого догосподарювались…

 

А влада в країні належить народу, бо він єдиний є її джерелом – добиває мене ще одна – стаття 5 Конституції.

 

А я дійсно бачила, провівши із ним на Майдані 3 місяці, його силу, згуртованість, самоорганізацію і самопожертву… Як і тепер бачу, як майстерно, приспавши його, добродушного, почали країною заправляти пристосуванці усіх мастей.

 

Але хто ж їх тепер зачепить, як вони «любі друзі»-соратники!

 

Тільки кого – розвивати цю думку взагалі страшно, бо й тут приходиш до висновку, що в країні – олігархічний апартеїд. Чому європейські керівники між собою називають нас «білою Африкою»? Бо у нас, як і у ПАР, 10 олігархічних родин захопили всю повноту влади в країні – а їм належать не тільки політичні партії, розкручені на їхніх телеканалах, більшість у Верховній, інших радах, а й геть усе… І ці раби при погонах і у штатському бігають і створюють видимість великої роботи по команді «фас» від вищих, даної їм ще вищими, і замикається все на комусь із цих десяти папіків і їх інтересів. І лозунг один: своїм усе – ворогам нічого.

 

А Європа ґвалтує: збирайте податки – обрізайте статки… Бо хочемо ж кредитів.

 

А статистика пре із усіх дір. – 60 відсотків податків відмиваються в цій державі і відходять у тінь. А тут взагалі арифметика проста – виходить, не така бідна ми країна, як корумпована.

 

Бо візьміть і зберіть ці заникані мільярди – і вмить у всіх зарплати і пенсії стануть у два рази більшими…Тут вже і кредитів не потрібно!

 

Скажіть, але де ви бачили, щоб слуги, поставлені на посади цими ж господарями, змогли у них ці податки зібрати? Це реально? Навіть якщо слуги вдягли генеральські мундири чи сіли у крісла міністрів?

 

Скажу чесно, мені як депутату, вибраному вами, «щоб рятувати країну», вже несила ходити і бачити цей суцільний балаган, коли по дзвінку згори робиться черговий спектакль гри у демократію. Ми криком кричимо – а вони роблять своє.

 

І я, заходячи і виходячи в сесійну залу, вдивляюсь у очі загиблих дітей України, половину яких я знала по Майдану чи про яких ми писали… І такі торги прямо за стіною цього стенда… Вірите, вже не пече, закипає кров!

 

А ці люди, що з ними робить апартеїд, якому пішли служити… Що з ними робиться?! Вчора інтелігентний і привітний чоловік стає моральною потворою!

 

А що далі? А далі вже треба тебе, мене, всіх нас, хто зумів залишитись людиною, зацькувати, облити помиями... Морально чистий, кажеш, – то тепер відмивайся… Гидко, бридко…

 

І вони вже знають, чого хочуть – зрозуміло, Європи! Але не для тебе і мене – а для своїх вілл там та товарів, вироблених тут за рабські копійки. Їм потрібен поряд із Європою анклав — безстатусна Україна, що вічно мріє про ЄС, щоб у ньому залишились мільйонів так 20 «терпил». А інші: не подобається — «звалюйте». Бо нас, «майданутих та продвинутих», їм більше не потрібно. Бо свою місію для цих 10 олігархічних родин ми вже виконали – забрали владу у бандитів, якою вони свого часу як із соратниками необережно поділились, а ті стали відбирати всю… А тепер їм не потрібно в Європу вести народ! Робити Україну членом ЄС! Повірте, не хочуть вони цього.

 

Їм потрібні ті такі омріяні і вже отримані європейські квоти для свого бізнесу. Бо ж продати зерно зернотрейдерам найдорожче можна саме там, бо ж руда – найдорожча саме там… І курятина, олія і цукерки та пряники…А нам — щоб зрозуміли, що після перемоги Майдану Народ України та її олігархи — не союзники.

 

Що робити? Скласти руки і чекати останнього ривка, щоб останній стратегічний продукт – 73 відсотки чорноземів, найкращих у світі – перейшли їм? Повірте – це вже вічне рабство!

 

То що – стогнати, кричати, трощити?

 

Ні, набратись сил і мудрості. Вбити в собі раба – бо його можна купити. Вільну людину – лише вбити — так заповів нам кардинал Любомир Гузар – моральний авторитет, глиба націїї…

 

Бо Україна приречена бути щасливою. Бо Україна – насправді неймовірно багата твоя батьківшина і твоїх дітей із 30 відсотками всіх родючих земель Європи. Найкращими чорноземами у світі. Бо Україна — це друга у світі країна за запасами залізної руди, яка також належить народу України. А це все метал — від літака до плуга.

 

І нічого страшного, що олігархи через свої загравання із сепаратистами залишили в ОРДЛО допотопні меткомбінати. Нехай будують нові – енергозберігаючі, поклади руди тягнуться від Донбасу аж до Києва. Нам потрібні багаті люди – але чесні бізнесмени, відсторонені від політики і влади. А поряд із ними бажано надсучасні заводи зі збирання машин майбутнього.

 

…Заберіть із влади і ВР лобістів – і ви побачите, як в Україні з’являться сотні і тисячі надсучасних заводів і фабрик. Донбас хоче пожити сам? Ну, нехай! Але зробити так, щоб по-справжньому сам… Побачимо, скільки потягне цю баржу «братская Россия»…

 

Максимум через 10 років зміниться геть усе – електромобілі стануть домінуючими, а нафта – раритетом. Через кілька років людство перейде на нові технології опалення будинків – від сонця, вітру, води і навіть власного людського тіла. Що тоді робитиме Росія зі своїм газом і чорним золотом?!

 

Зараз 80 відсотків людей землі живуть впроголодь. Невдовзі народиться ще 1 – що тоді буде стратегічним продуктом? Кусень хліба. А якщо ще м’ясо – то це вже благодать. Яке місце в такому світі посідатиме твоя Батьківщина із багатющими родючими землями?

 

Все рухається по спіралі – і Україна знову займе в числі перших місце у світі, як під час Трипілля. І це буде твоя Батьківщина. Але хто буде формувати країну, владу і заправлятиме цим – ти, ми, наші діти, народ України чи олігархи, косячи вже колосальні трильйони?!

 

Все просто – час пішов… Завтра вони в уже не твоїй країні і забраній у тебе землі зможуть завести і невибагливих роботів – їм і лікарняних не потрібно, і грошей за працю…

 

А де будеш ти і ким на своїй Батьківщині? Що робити? Крок перший – перестань бути байдужим! А що далі – вирішимо разом. Бо ми народ – ЄДИНЕ ДЖЕРЕЛО ВЛАДИ У ЦІЙ КРАЇНІ

 

Може, і дійсно – варто читати Конституцію.

Ваша Тетяна Редько, Заслужений журналіст України

Тетяна Редько

Залишити коментар:
Нет комментариев