Ось що мешканці повідомили у газету.

– Селу понад 700 років, а в далекі дохристиянські часи тут розташовувалося місто Антаварія. Буша — це подільські Карпати, яка на всю Україну прославилася зеленим туризмом. Тут можна відвідати Бушанську фортецю, що була форпостом козацького Брацлавського полку і яку зруйнували в роки визвольної війни (1648-1654). Історію розкаже кожен сільський школяр, як польські війська оточили замок, прорвалися всередину, але їх підірвали з більшою частиною замку і його шістьма вежами. Одна з веж вціліла, і на ній тепер дзвіниця. Поряд — козацьке кладовище з кам’яними старими різними хрестами, навіть «мальтійські». Попід річку веде дорога у Гайдамацький яр, де є багато природних брил і скель і де переховувалися народний месник Устим Кармалюк та герої Коліївщини. Кожна четверта хата у селі готова прийняти туристів, ознайомити з побутом і нагодувати місцевими стравами.

Директор заповідника «Буша» Вікторія Клібановська розповіла, що протягом року заповідник відвідує майже 25 тисяч туристів з України, США, Білорусі, Молдови, Німеччини, Австрії, Польщі.

А от хто дав команду вирізати дерева у заповіднику – люди не знають. Ми запитали сільського голову.

– Зараз ведуться роботи з очистки русла річки Бушанки та благоустрою берегової лінії. У нас є на це відповідний дозвіл і погодження на вирубку насаджень від екологічної служби та проект, який фінансується з екологічного фонду ОДА, — каже сільський голова Олександр Ільніцький. — А пишуть ті, хто не отримав дров. Річ у тім, що ми прийняли рішення ділити вирізані дерева між людьми, а іншу половину – на соціальну сферу села, тільки тим, чиї городи належать до рекреаційної зони, а не всім мешканцям. Як сільський голова дію суто в рамках закону. Вже облагородили понад один кілометр берегової лінії з запланованих 4,5 км. Це сприятиме комфортнішому відпочинку туристів. Адже наша Буша — історична візитівка Вінниччини, і нашкодити їй нікому не дозволимо.