33-й канал

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта
Головна №7, Життя іде і все без коректур

Життя іде і все без коректур

e-mail Друк PDF
Рейтинг Користувача: / 1
НайгіршеНайкраще 

Вінницька молодь «флешмобила» поезію Ліни Костенко в день її народження

Півсотні молодих і небайдужих вінничан зібралося на Театральній площі, щоб привітати улюблену поетесу флеш-мобом «Живий вірш». Студенти декламували її найпопулярніші поезії в унісон.

Організували флеш-моб дві вінницькі студентки-третьокурсниці з педагогічного та медичного університетів — Анастасія Яковишина та Катерина Білошицька. Загорілися цією ідею після того, як прочитали в одній із соціальних мереж про проведення подібних флеш-мобів в усій Україні.

Анастасія Яковишина розповіла, що спершу запропонувала долучитися до всеукраїнської акції у педагогічному університеті. За підтримки кафедри журналістики провели конкурс декламування віршів Ліни Костенко під назвою «Поезія — це завжди неповторність…». Після цього спільно зі студентами національного медуніверситету було організовано флеш-моб «Живий вірш».

Дівчата розповідають, що «генератор ідеї» — Ігор Опацький — листується з донькою поетеси Оксаною Пахльовською, яка приємно вражена такою активністю молоді.

Анастасія ТАЄМНА


***

Здається, з нами щось уже не те...

І навіть люди, місто й камні,

Щось прошепоче Те усе святе,

У що ти вірив - згинуло з віками,

Пройшло скрізь пальці,

Як вода, зачерпнута відкритою рукою,

А на долоні лиш краплинки сну,

У сяйві марив, як в полоні.

І вічність та, тяжка завіса,

Що ми не здатні піднести,

Роздавить вас, навіщо йти,

Навіщо тратити надію,

У те усе, що нам святе,

Скажи мені і я повірю,

Та все ж із нами щось не те...

***

Життя іде і все без коректур.

І час летить, не стишує галопу.

Давно нема маркізи Помпадур,

і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,

в які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюється, – час.

А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,

а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,

щоб тільки неба очі голубі

цю землю завжди бачили в цвітінні.

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,

щоб ці слова не вичахли, як руди.

Життя іде і все без коректур,

і як напишеш, так уже і буде.

Але не бійся прикрого рядка.

Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.

Не бійся правди, хоч яка гірка,

не бійся смутків, хоч вони, як ріки.

Людині бійся душу ошукать,

бо в цьому схибиш – то уже навіки.

***

Ми виїхали в ніч.

І це було шаленство.

Збиралось на грозу.

Ми виїхали в ніч.

Притихлі явори стояли безшелесно.

І зблиснула гроза —

як вихопила ніж!

Осліплені на мить,

ми врізалися в пітьму.

Машину повело,

і ми згубили шлях.

Усі мої ліси, удень такі приватні,

Схрестилися вночі

із небом на шаблях.

Я думала в ту мить:

привіт моїй гордині.

Ми виїхали в ніч.

Дороги не видать.

Було моє життя — як ночі горобині.

Нічого у житті не вміла переждать.

О, як мені жилось

і як мені страждалось!

І як мені навіки взнаки воно далось!

А що таке життя?

Чи те, що переждалось?

Чи все-таки життя —

це те, що відбулось?

Ліна КОСТЕНКО


Для довідки: Дорогою вітрів

19 березня символу української інтелігентності і нескореності, неперевершеній поетесі і громадському діячу виповнилося 82 роки.

Дитинство. Народилась Ліна Костенко у родині вчителів у Ржищеві. Після закінчення середньої школи навчалася в Київському педагогічному інституті, а згодом — у Московському літературному інституті імені О. М. Горького.

«Шістдесятник». Була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на межі 1950-1960 років. Період так званих «шістдесятників» створив новітні стилі в українській літературі, змусив творити щось нове, атипове, щось авангардне, але максимально критичне щодо влади та тодішнього режиму.

Збірки її віршів «Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961) засвідчили справжню творчу зрілість поетеси, поставили її ім'я поміж визначних майстрів української поезії. Починаючи з 1961, її піддавали критиці за «аполітичність», був знятий з плану знімання фільм за сценарієм Л.Костенко «Дорогою вітрів».

8 квітня 1963 р. на ідеологічній нараді секретар ЦК КПУ з ідеології А.Скаба заявив: «Формалістичні викрутаси зі словом неминуче призводять до викривлення і затемнення ідейно-художнього змісту твору. А що справа саме така – свідчать деякі твори молодих поетів М.Вінграновського, І.Драча, Л.Костенко». Це був сигнал до погрому покоління шістдесятників.

1963 — зняли з друку книжку віршів Л. Костенко «Зоряний інтеґрал», книжку «Княжа гора» зняли з верстки.

У ці роки вірші Л. Костенко публікували журнали в Чехословаччині, газети в Польщі і лише зрідка — в Україні. Її вірші ходили в «самвидаві».

1965 — Л. Костенко підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції. Під час суду над братами Горинями кинула їм квіти. У травні 1966-го у Спілці письменників України, де таврували «націоналістичних відщепенців», частина молоді влаштувала овацію Л. Костенко, яка відстоювала свої позиції і захищала І. Світличного, О. Заливаху, М.Косіва і Б. Гориня.

1968 — написала листи на захист В.Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна». Після цього ім'я Л.Костенко в радянській пресі довгі роки не згадувалося. Вона працювала «в шухляду».

1973 — потрапила до «чорних списків», складених секретарем ЦК КПУ з ідеології В.Маланчуком. Лише 1977 року, після відставки В. Маланчука, вийшла збірка віршів «Над берегами вічної ріки», а 1979-го, за спеціальною постановою Президії СПУ, історичний роман у віршах «Маруся Чурай», що пролежав без руху 6 років. За нього поетеса 1987 року була удостоєна Державної премії УРСР імені Т.Г. Шевченка.

Нове століття. 2010 року вийшов перший роман Л.Костенко «Записки українського самашедшого». Роман викликав великий ажіотаж і тимчасову його нестачу в книгарнях.

У січні 2011 року Ліна вирушила у тур-презентацію свого першого роману. Презентації відбулися в Києві, Рівному та Харкові, усюди були аншлаги, але 9 лютого письменниця перервала свій тур через особисту образу.

У лютому 2011 року вийшла поетична збірка Л.Костенко «Річка Геракліта», куди ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій.

Відзнаки. Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія». Почесний доктор Львівського національного університету. Почесний доктор Чернівецького національного університету (2002). Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність»). Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О.Теліги (2000). Нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992) і орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (березень 2000). Відмовилась від звання Героя України, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!»

Переклади. Твори Костенко перекладено англійською, білоруською, естонською, італійською, німецькою, словацькою та французькою мовами.

Коментарі:

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 
Банер
Банер

Останні коментарі

На даний момент 270 гостей на сайті

Контакти:

21021,
м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226
E-mail:gazeta@33kanal.com

Засновник i видавець:
ТОВ «Регіна» ЛТД

Виходить українською
та російською мовами

Редколегія:
Анатолій Жучинський
- головний редактор
Тетяна Редько
- 1-й заступник гол. редактора
Роман Ковальський
- заступник гол. редактора

При передруку посилання на
«33 канал» обов’язкове.

Банер

Погода