Олександр Кузнець – джура
ДОДАТИ ОГОЛОШЕННЯ
ЗАВАНТАЖИТИ

Олександр Кузнець – джура

Саша Кузнець живе у селі Студеній Піщанського району, вчиться у 10 класі. Третій рік він активний учасник шкільного рою «Патріот».

 

Разом з друзями, хлопцями і дівчатами з «Патріота» Сашко брав участь і перемагав у етапах Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-спортивної гри «Сокіл» («Джура») у 2015-2016 роках.

 

– Ми пройшли стройовий вишкіл на полігоні, польове таборування. Змагались у військово-прикладній підготовці, у знанні стрілецької зброї, — розповів Олександр Кузнець. — Займались спортом, вранці виконували вправи з елементами бойових мистецтв. Проводили силові змагання «Лава на лаву», «Перетягування линви» за методикою квестів «Пластун». Ходили в походи, збирались біля ватри «У колі друзів» та «Слава героям!», танцювали на етнодискотеках. Це нас об'єднало. Ми відчували, що любимо Україну й готові її захищати!

 

Олександр велике значення вкладає у слово «честь».

 

– Я зрозумів: справжній військовослужбовець — це людина, що має гідність і честь. Це те, що змушує виконувати обов'язки, взірцево поводитись і гордо нести звання захисника своєї країни, — переконаний хлопець.

 

Сашкові запам'ятались слова тата-прикордонника: «Носити мундир неважко, а от бути «військовою кісточкою», душею і тілом належати службі — справа не з легких».

 

– Прикордонником стала і моя мама. Я не уявляв, як вона, така тендітна, буде справлятись із усіма випробуваннями, які лягають на плечі людей у зелених беретах, — поділився Олександр. — Але мати одягла форму, і зараз її воля, стійкість, наполегливість у досягненні мети допомагають у службі. Я твердо вирішив — буду гідним продовжувачем нашого роду і теж стану прикордонником. Можливо, хтось із ровесників мене не зрозуміє. Але я впевнений, що не треба витрачати життя на різні дурниці, на комп'ютерні ігри. Справжній адреналін і гарт можна отримати у військовій грі «Сокіл» («Джура»).

 

 

 

Ірина Зонова

Залишити коментар:
Нет комментариев