Кілька тижнів вони не здавали молоко, із плакатами ночували при в’їзді в село і не пускали туди молоковози. Мотивували тим, що один і той самий завод платить їм на 1,50 грн. дешевше, ніж селянам Кіровоградської області. До обуреної громади приєднався тоді весь район, бо проблема із низькими цінами на сировину наболіла… Проте намагання селян добитись справедливості залишалися марними. Тоді й виникла ідея створити свій кооператив.

І вже у 2017 році у Джулинці запрацював новий кооператив. Щоправда, не той, який хотіли селяни. А заснований заїжджими фермерами, у яких попросили підтримки. Кооператив об’єднав села Устя, Чернятка, Теофилівка, Берізки-Бершадські та Джулинка. Потужність – 4 тонни молока за один прийом. Вартість всього проекту — 233,1 тис. грн. Коштами допомагали влада, нардепи і меценати. Кошти на дві холодильні камери зібрали люди. За літр молока селяни повинні були отримувати по 6 грн. 40 копійок… Але це виявилось лише обіцянками.

– Коли підприємці з Черкащини відкривали у нас кооператив, була домовленість, що невдовзі почне самостійно роботу і наш — «Подільська надія». Обіцяли: за кожен літр зданого молока 10 копійок автоматично йтиме на загальний рахунок селян — на розвиток нашого кооперативу. Перше розчарування у нас було вже через місяць, — розповідають селяни. — Бо ж вони обіцяли платити 6,40 за літр. Насправді видали лише по 5. А на кожну гривню зверху пропонували продукцію — масло, сир та добавки для корів. Тобто, за 3 тонни молока мені довелось примусово брати товари аж на 3000 гривень. Хоча у інших п’яти точках прийому відразу давали по 6 грн. і везли в те ж саме Монастирище. Зрозуміло, що такі умови нас не влаштовували, тому ми покинули кооператив і знову здаємо продукцію на молоковози. Зараз маємо за літр сировини 5.50 грн. Така ж ціна й у кооперативі. То хіба це не банальна змова і знущання над людьми?

Зневірені селяни не раз піднімали питання про те, чому досі їхній обіцяний кооператив не запрацював. Відповідь шокувала.

– Виявляється, що ніяких паперів із підприємцями ніхто не підписував, коштів на рахунок від нашого молока не перераховували, — кажуть люди. — І взагалі, через брак фінансування наша документація на кооператив «Подільська надія» заморожена і знаходиться у сільській раді.

Тим часом на новостворений кооператив продовжують здавати молоко близько 20 селян. Це й ускладнює, на думку громади, вирішення ситуації. Бо всі разом могли б знову зібрати «молочний» Майдан, звернутись до правоохоронних органів. А так село розділилось…

Голова територіальної об’єднаної громади Петро Швець так коментує ситуацію:

– Селяни знайшли самі цього підприємця. І більшість були «за». Я пішов людям на поступки, ні за оренду приміщень, ні за що інше коштів не брав та не беру. Відразу все було добре — гарна ціна. Але змінився директор у Києві, і все пішло не так. Зараз ми думаємо, як вирішити ситуацію. Працюємо над питанням, щоб селяни були відокремлені та працювали самі.

Віталіна Володимирова