Мовляв, лише купа ідіотів не помічає, як стало жити краще українцям. Ніби послідовна робота наших вищих посадовців гідна лише похвальних реляцій.

Дивно тоді, чому лише за останніх два тижні до редакції пачками надходять  колективні заяви від жителів Вінниччини, в яких вони критикують владу і звинувачують чиновників у розкраданні бюджетних коштів. І незрозуміло, чому смертність в області значно випереджає народжуваність. Нарешті, де знайти хоча б різноробочого на мінімалку, а про спеціаліста вже мовчу. Тисячами розбігаються на закордонні заробітки. Напевно, від хорошого життя?

Давайте подякуємо владі за дороги між селами, остаточно розбиті фурами «Укрпромінвесту» та інших магнатів, що озолотилися на нашій землі. Низько вклонимось за те, що за ці роки стали в чотири рази біднішими, що знову здорожчали електроенергія і газ для промислових споживачів. За те, що якісні продукти та ліки вже стали недоступними для переважної більшості громадян. А ще поаплодуємо першим особам держави за банківську реформу, яка безкарно вкрала у вкладників мільйони тяжко зароблених гривень.

Можливо, ще подякуємо за схеми типу Роттердам плюс, під яку підпадає вугілля, добуте в нелегальних копанках по 250 гривень за тонну. І щиро порадіємо, що на тлі масового зубожіння людей особам при владі вдається солідно збагачуватись. Що за копійки скуповується молоко у поставленого в безвихідь селянина. Окрема подяка за справедливі суди та нашу особисту безпеку, за розгул криміналу, за те, що нація поступово сходить з розуму, вбиваючи молотками малолітніх дітей та викидаючи їх у річку.

Кажуть, що у президента в голові, то у його радників на язиці. Дуже зручно перекладати всю відповідальність на сорок мільйонів українців, яких, напевно, нам сюди заслали, щоб вони погано жили і критикували можновладців. Очевидно, монополізуючи владу, формуючи поліцейську державу високопосадовці готуються до наступних виборів. І дуже зручно в цій ситуації опонентів обізвати «ворогами народу», сфальсифікувати проти них справу. Війна ж у країні! Але в такому разі є підстави думати що вона точно до президентських виборів не закінчиться і забере ще не одне життя.

Труднощі є труднощі. І всі нормальні люди в країні це розуміють. Але майже ніхто не може зрозуміти, чому труднощі лише для простих людей, а для президента та генпрокурора в цей нелегкий час – Мальдіви та Сейшели за сотні тисяч доларів? Чому санітарні «Богдани», куплені Міністерством оборони за великі гроші, виявились непридатними для армії і не рятують життя наших бійців? Чому належно не працюють антикорупційні органи? Чому? Чому? Чому?.. Коли ховали загиблого у Франції поліцейського, що обміняв себе на заручника, провести його з почестями прийшов президент країни. А у нас на похорон героя-танкіста на Тиврівщині не прибув навіть ніхто з командування його частини. І таких сотні… Напевно, тому?

Без критики влада стає монстром, який знищує країну. В усьому цивілізованому світі лише критика влади стимулює її до існування в правовому полі, діяти прозоро в інтересах суспільства. А люди з оточення президента вже почали лякати щирих людей за те, що вимагають жити по-справедливому. Як кажуть, запустили меседж, а раптом піпл знову схаває. Згодом і сам пан Бірюков почав відхрещуватись від своїх слів, мовляв, не так зрозуміли. Як сказав, так і зрозуміли. І ще багато чого іншого зрозуміли. Що і репресіями пани чиновники не погребують у демократичній Україні, чіпляючись за владні крісла.

Це серйозний дзвіночок, думайте, шановні вінничани.

Заслужений журналіст України