Ми вже неодноразово писали про цей суспільний конфлікт. Представники творчої інтелігенції однозначно висловилися «за» пам’ятник Шевченку у Вінниці на площі Небесної сотні.

– Сьогод­нішнє зібрання – це вияв на­шої доброї волі, – каже Світ­лана Бевз, викладач ВНТУ, учасниця АТО. – Я пригадую події Революції гідності. Шевченко — це Гетьман Майдану. І нинішній конфлікт — це прояв надмірного блюзнірства з боку влади. Ми не дамо образити Кобзаря! Шевченко стояв і стояти буде на Театральній!

– Як можна замінювати пам’ятник Шевченку, встановлення якого ще кілька років тому виборено народом і за народні кошти саме на цьому місці, — каже заввідділом україно­знавства Вінницької академії неперервної освіти Володимир Лазаренко. — Був конкурс, на якому виграв пам’ятник Шевченку, де Кобзар молодий і в динаміці. Біля драмтеатру він дуже гарно б вписався, бо актори ставлять вистави за творами Шевченка. Але нам чомусь постійно нав’язують думку про нашу меншовартість, про те, що говорив  Т.Шевченко. Ми не «моголи», і ми не маємо слухати чи німця, чи ще якогось зайду. Ми повинні слухати представників нашої титульної нації, передусім — українців. Зібрано понад 3,5 тисячі підписів інтелігенції, які сказали, що тут має стояти вивершений пам’ятник нашому Великому Кобзареві. Вінниця на сьогодні єдине місто в Україні, де не увіковічено гідно Великого Кобзаря нації.

– Чому Україна така бід­на, пограбована, сплюндрована? Ось уже 26 років незалежності, а у нас все гірше і гірше, – ділиться дитячий лікар, громадський діяч Валерій Щербань. – Із 52 мільйонів населення на сьогодні залишилося, як порахувати по хлібові, який з’їдають українці, 25-27 млн. І то вже почалася 5,6,7 хвиля еміграції. У Вашингтоні стоїть величний монумент-пам’ятник Т.Шевченку, людині, яка боролася за найдорожче для будь-якого народу — за волю. А чому ми змушені вимагати в себе, в Україні, щоб тут стояв пам’ятник Пророку нашої нації?! Чому вінницька міська влада так чинить, незважаючи на свої ж рішення з 1991 року, що саме на площі Театральній має бути встановлений монументальний пам’ятник, бо у цьому пам’ятнику національна українська ідея?!

– Я один, хто залишився з радянських ча­сів, хто боровся за пам’ятник Шевченку у Він­ниці, – каже правозахисник Валерій Палій. – Ми давно хотіли Леніна прибрати, а поставити Шевченка. Влада міста все зробила у 1990-х, щоб пам’ятник у центрі Він­ниці не стояв.

– У нас поставили Шевченка на задвірках, – висловлюється Михайло Попович, голова ГО «Праведність». – Дивує композиція біля краєзнавчого музею. Там Шевченко мов просить під церквою.

– Нам підсовують підлість, щоб ми посварилися, – ділиться активіст Володимир Воловодюк. – Нині відбувається особливо брутальна річ: посварити громадськість з батьками Героїв Небесної сотні? Такі дії — антиукраїнські по суті.

– На зборах письменників ми підтримали думку, що пам’ят­ник Т.Шевченку повинен стояти там, де його поставили майданівці, – каже редактор журналу «Вінницький край» Вадим Вітковський. – У цього пам’ятника історична цінність.

Його встановили у най­трагічніші часи Майдану. Наступне Шевченківське свято «В сім’ї вольній, новій» буде проходити у нас. І цей документ не дозволить посунути цей монумент з місця. Тоді на весь світ прозвучить, що у Вінниці демонтували історичну цінність.

– Я давно не був у Вінниці і не бачив міста, – каже скульптор Юрій Козарацький. – Коли приїхав, то вразила непрофесійна скульптура. Композиція «Шевченко і діти» біля краєзнавчого музею має еротичні натяки щодо дітей. Цією композицією знищили площу. Щодо встановлення знаку дерева Небесній сотні, то воно не має ніякого відношення до українства.

Олексій, представник «Правого сектору»: — На мою думку, це страшне дерево. Що воно симво­лізує — незрозуміло. Є інші місця у Вінниці, де можна встановити пам’ят­ник Героям боротьби на Майдані.

– Наше завдання — зберегти Шевченка і не дозволити захоронити це місце, — переконує журналіст Ірина Басенко. — Тут, на Театральній, постійно збирається молодь, читає вірші, проходять мистецькі акції і живе народний дух. Жаль, що сьогодні немає на «круглому столі» опонента. Скільки пишемо про пам’ятник Шевченку, то навіть ні у кого взяти коментар.

Протягом двох годин присутні висловлювали свої думки. Зрештою, усі одноголосно проголосували за Звернення на ім’я Президента України, Верховної Ради, Кабінету міністрів та Світового Конгресу Українців, стверджуючи: «Пам’ятнику Шевченку у Вінниці бути на Театральній!» (текст звернення на сайті газети).

Фото Олексія Бойка