25 АТОшників з Гайсинщини не можуть отримати землю, бо вона у користуванні працівників фірми родини Порошенка і наближених осіб?
ДОДАТИ ОГОЛОШЕННЯ
ЗАВАНТАЖИТИ

25 АТОшників з Гайсинщини не можуть отримати землю, бо вона у користуванні працівників фірми родини Порошенка і наближених осіб?

У редакцію газети «33-й канал» звернувся голова громадської організації «Спілка учасників бойових дій АТО Гайсина та Гайсинського району» Микола Данилюк з колегами і повідомив, що вже півроку не можуть отримати земельні наділи під ведення особистого сільського господарства, хоч на це мають право згідно з Указом Президента України.

 

– У Гайсинському районі земель запасу та резервного фонду, які у державній власності, майже 13,5 тис. гектарів, – розповідає Микола Миколайович. — Але наші люди, які захищали кордони України, дивилися смерті в очі, мають поранення, не можуть отримати гарантовані державою наділи. У селі Грузьке ми зіткнулися з земельними махінаціями, через що не можемо отримати землю, бо вона в оренді людини, яка працює на посаді керівника одного з управлінь в «УкрПромІнвестАГРО». Договір оренди на майже 48 гектарів із земель державної власності оформлено без погодження з Грузькою сільрадою. Керівник юридичного відділу ТОВ «ПК «Зоря Поділля» схиляє нас до того, що ця громадянка, яка орендує землі, дає згоду на відчуження даної земельної ділянки площею майже 48 га, для учасників АТО, при умові укладання договору оренди з ТОВ «ПК «Зоря Поділля», засновниками якої є родина Порошенка, чим принижує нашу честь і гідність, не даючи нам права скористатись даною землею на свій розсуд, – кажуть члени цієї громадської організації.

 

Добиваючись землі, учасникам АТО стало відомо, що Грузька сільська рада сама позивається до Господарського суду, щоб визнати недійсними договори оренди з цією громадянкою, вважаючи наказ обласного Держземагентства протиправним. Адже землі запасу та резервного фонду Грузької сільради загальною площею 50,38 га зарезервовані для жителів, працівників соцсфери села. І про це є рішення сесії від 2000 року, яке ніким не скасоване. Натомість, у грудні 2014 року сільрада отримала листа від начальника райвідділу Держкомзему з пропозицією погодити надання майже 48 га землі в оренду громадянці з місцем проживання у Києві. У сільраді переконують, що такий договір не може бути дійсним і тому, що адреса орендаря або осіб, котрі діяли від її імені, є фіктивною. Будинку під №76 по проспекту Оболонському у Києві не існує у природі. У Грузькому припускають, що у такий спосіб хтось свідомо хотів ввести в оману орендодавця.

 

– Зважаючи на нахабство і цинізм, з якими був оформлений договір оренди з громадянкою Києва, ми готові до будь-яких законних дій для того, щоб у нашій державі нарешті чиновники дотримувались букви Закону, мали гідність і совість. Ми жертвували здоров’ям, проливали свою кров, щоб не дати ворогу піти далі, а чиновники і підприємливі ділки продовжують дерибан землі – останнього багатства, що залишилось у народу України, — стверджує голова громадської організації «Спілка учасників бойових дій АТО Гайсина та Гайсинського району» Микола Данилюк.

 

Коментар довіреної особи гр. Л.Лещук, юриста Олега Мудрого:

 

- Процес оформлення земельної ділянки гр.Лещук в оренду розпочався наприкінці 2014 р. Оформили землю у листопаді 2015 р., тобто право оренди вже було офіційно зареєстровано та укладено у відповідності до чинного законодавства і тоді про конкретних учасників АТО не йшлося. Жодних порушень у даному випадку допущено не було. Більше того, Лещук вже сплатила навіть орендну плату, яку сільрада отримала і не відмовилася, хоч жодного разу поля нею не засівалися. Як ми оформили право оренди, то земельні ділянки були засіяні місцевою ТОВ агрофірмою “Грузьке”. Ми зустрілися з його керівником, провели переговори, наголосивши, що у нього жодних прав на цю землю немає. Домовились, що звільнять після збирання урожаю. Вже тоді нам заявили, що землю просто так не віддадуть. І коли у 2016 р. ми виділяли в натурі ці ділянки, які знову були засіяні “Грузьке”, то приїхали не АТОвці, а керівник місцевого агроформування, погрожуючи, що землі вам не дамо. По його дзвінку підтягнулося декілька хлопців учасників АТО

 

І тут ми дізналися з матеріалів судової справи, що 1 червня 2016 року сільська рада дала погодження певній групі громадян учасникам АТО на передачу цих конкретних ділянок: 16 і 33 гектари, які оформлені на Лещук. Коли сільрада приймала таке рішення вона точно знала, що ця земля в оренді, але свідомо створила конфліктну ситуацію. При цьому сільрада не має жодних повноважень розпоряджатися цими землями, а тільки Головне управління Держгеокадастру.

 

Однак до того моменту як ми дізналися, що є ось ця група конкретних людей, про які нас ніхто не повідомляв, Лещук як законний землекористувач розпочала певну роботу з учасниками АТО на території Гайсинського району, для того щоб надати згоду на певних умовах, що вона відмовляється від цієї земельної ділянки на їхню користь, якщо вони передадуть їй в оренду цю землю. Але з’ясувалося, що існує ще один список, який погодила сільрада. Враховуючи це ми призупинили роботу, для того щоб з’ясувати позиції усіх сторін цього процесу.

 

Це вже традиція, що ТОВ “ПК”“Зоря Поділля” за свій кошт оформляє земельні ділянки у власність при умові, що вони будуть передані їй в оренду. Така пропозиція була висловлена усім учасникам АТО, а не тільки у Грузькому.

 

Зараз відбувається Господарський суд. Сільрада подала позов, що земельні ділянки взяті в оренду не законно. Це ті обставини, які вказують на те, що сьогодні і сільрада, і учасники АТО, можливо багато хто і не свідомо, діють в інтересах ТОВ агрофірма “Грузьке”, наполягаючи, що ми хочемо саме ці землі. Хоча для них є дуже широкий спектр можливостей на території району реалізувати своє право. За інформацією Держгеокадастру є ще майже 150 га вільних земель необтяжених орендою на території району й запропонували названим особам й інші альтернативні ділянки. Але ці люди вважають, що саме 16 і 33 га це та земля, яка по праву має їм належати. Можливо, але на домовленостях між гр. Лещук і цими людьми, бо вона на законних правах користується землею. Однак вони на пропозиції не пристають. Під час наших спроб почати користуватися цією землею натикаємося на супротив не учасників АТО, а в першу чергу ТОВ агрофірми “Грузьке”, яка щонайменше 2 роки користувалася цією землею, не маючи жодних прав і сільрада мовчала. А коли з’явилася гр.Лещук, то сільрада раптом почала піклуватися АТОвцями, найнявши адвоката у Києві.

 

Щодо недостовірної адреси, то це суто через технічну помилку, яка допущена у договорі: замість букви “в” написали цифру - 6. І ця адреса пройшла по реєстру, однак на чинність договору це не впливає. Ми вважаємо, що це цинізм тих людей, які нині використовують цю земельну ділянку і намагаються будь-якими шляхами недопустити орендаря на законних підставах до землі.  

Ольга ВІЛЬЧИНСЬКА

Ольга Вільчинська

Залишити коментар:

- Аноним

Ситуація аналогічна по всій території України. Справжні власники землі, - це селяни, АТОвці які на ній проживають, які у скрутну хвилину її захищали. А ті - хто проживає в неіснуючих будинках з літерою "В" є узурпатори та псевдопатріти України та її людей. Ганьба.