Як народне віче у Жмеринці примушувало депутатів попрацювати на місто
ДОДАТИ ОГОЛОШЕННЯ
ЗАВАНТАЖИТИ

Як народне віче у Жмеринці примушувало депутатів попрацювати на місто

Саботаж. Саме так одним словом оцінив поведінку депутатів міської ради міський голова Жмеринки Анатолій Кушнір. 20 депутатів з квітня ігнорують сесії міської ради.

 

У сесійній залі так і поділилися на фланги: лівий, меншість — підтримують міського голову. Правий — в опозиції. Невирішеними залишилося 18 нагальних питань. Міському голові довелося скликати народне віче. Такий прецедент стався вперше.

 

Події розгорталися драматично. Напередодні Анатолій Кушнір дав депутатам останній, п'ятий шанс взятися за розум і попрацювати на сесії. А щоб люди знали, що відбувається у сесійній залі — увесь звук був виведений на центральний майдан.

 

– Цих депутатів не влаштовує секретар міської ради Олександр Мацера, — розповідає Анатолій Кушнір. — Вони хочуть мати керованого секретаря, а ще краще — керованого мера. Це рішення депутатської більшості я «заветував». У мене багато планів, я хочу дуже багато встигнути зробити для Жмеринки: басейн, дороги, відремонтувати дитячі садочки та школи, обладнати тротуари, сквери, спортивні майданчики. А ці люди бачать, що я тут надовго, і вирішили влаштовувати цирк.

 

Сесії зривалися 21 квітня, 24 квітня, 5 травня, 18 травня. Це буде спроба №5. Я ледь стримую жмеринчан, котрі вже ладні вийти і прогнати таких депутатів, котрі гальмують сесії. А найшла коса на камінь після того, як під час засідання секретар зробив зауваження одному з депутатів за лайку. Та це лише привід. Насправді, у кожного різні претензії, єдиної думки немає.

 

– За два останніх місяці ми вирішили всього три питання. Серед невирішених і дуже важливих — міська влада вперше готова взяти на себе ремонти шкіл та дитсадків, щоб з батьків ніхто вже не здавав гроші на ремонти, — каже Оксана Калінська, голова депутатської комісії з питань освіти. — Ми затвердили програму на комісії, але потрібне рішення депутатів на сесії. Якщо нам вдасться це зробити, то гроші з бюджету будуть виділені на ремонти вже негайно. Цього рішення чекають всі — і батьки, і вчителі. Напруга зростає.

 

Чому ж депутати з більшості так виступають проти секретаря міської ради? Цікавимося у нього безпосередньо.

 

– Думаю, що питання не в Мацері, — переконаний Олександр Мацера, секретар міської ради. — У 2011 році у нас була схожа ситуація. Тоді висловлювали недовіру міському голові Трахтенбергу. Але тоді секретар стояв не на боці громади, а на боці Партії регіонів. Коли я прийшов сюди, вони вважали, що мною теж можна буде керувати на власний розсуд. Але ми прийшли для того, щоб справді покращити життя у нашому місті, а не роздерибанити його вщент! За їхнім сценарієм виноситься рішення про дострокове припинення моїх повноважень, вони обирають свого зручного секретаря і, поки триватимуть суди та оскарження, все, що треба зробити в місті, вони «порішають».

 

Перед початком сесії збираються депутати-опозиціонери. Настрій рішучий. Ось як коментують свою позицію:

 

– Депутати не хочуть працювати з таким секретарем. Бо він пос­тійно порушує регламент і закон про місцеве самоврядування, — пояснює депутат Юрій Заморський. — На сесію виносяться питання, які не розглядалися в комісіях. З його вказівки телефонували до депутатів, щоб вплинути на те чи інше рішення. Всіх викликають до військкомату для проходження комісії. Це свого роду тиск. Почалися політичні репресії, перевірки, шукали причини, щоб створити неприємності на роботі, складали протоколи за корупцію. Навіть били на одному з засідань. Моїм колегам потрібен захист. А міський голова нехтує вимогою 20 депутатів. Тільки секретар залишить посаду — ми одразу ж починаємо працювати.

Однією з жертв таких «репресій» вважає себе депутат Оксана Березська.

 

– Тиск почався з приходом на посаду нового міського голови, — розповідає вона. — На той час я працювала начальником двох відділів виконкому. Але мене перевели до управління праці, понизили у посаді, я втратила в зарплаті. До мене вже двічі приїжджали працівники Вінницького управління з боротьби з економічною злочинністю за замовленням міського голови і його кума — начальника мого управління Юрія Безверхнього. Вдиралися до кабінету, погрожували, хапали за руки. Постійно чую погрози, що я не буду депутатом, що мене з'їдять, що звільнять з роботи. Надбавки до зарплати, котрі належать нам за законом, виплачують тільки нашому керівництву. Я вважаю, що це корупція.

 

Третя сторона у цьому конфлікті — освітяни, котрі прийшли на сесію, щоб повпливати нарешті на депутатів, аби вони подумали про шкільні ремонти.

 

– Уже у квітні була розроблена спеціальна програма. Але кошти й досі не виділяються через незрозумілі амбіції наших депутатів, — скаржиться начальник місь­кого відділу освіти та науки Світлана Сьомиш. — Вони вишукують у цьому документі якісь слова, котрі їм не подобаються, суми, коми та інше. Насправді мети виділити кошти я не бачу. Загалом мова йде про майже мільйон гривень для ремонту семи дитсадків і семи шкіл міста.

 

Та сподівання на мудрість народних обранців виявилися марними. Знову вимоги про відставку секретаря, суперечки, пристрасті. Під міською радою напоготові чергувала поліція, хлопці у камуфляжі. У пік суперечок до однієї з депутаток довелося викликати «швидку допомогу».

 

А наступного дня на площі зібралися незворушні жмеринчани. І вже під їхнім натиском депутати таки завершити багатостраждальну восьму сесію і провели позачергову, щоб виділити кошти на ремонти шкіл та дитсадків. Опозиціонери зауважили: це – організований мітинг. Позвозили прихильників. На це відповіла Антоніна Місянчук:

 

«Я не прихильник, такий, як ви вважаєте. Я працівник медзакладу — райлікарні. Дивлюся, як у Жмеринці все змінюється, то стаю прихильником Анатолія Кушніра. І прийшла, щоб підтримати його. Кушнір не підтримує Жеребнюка, котрий скупив усю Жмеринку. То нехай нарешті буде хоча б щось для людей».

Тетяна КОНДРАТЬЄВА

Тетяна Кондратьєва

Залишити коментар:

- Аноним

Если внимательно посмотреть на енту двадцатку, то окажется что это та самая экс рыговская падаль недобитая. Как яркий пример - жиробас светлак, уголовная мразь.