Лишилось перевірити запас,

Діждатись, щоб «прокинулась» корова.

Це добре, якщо є — ввімкнути газ,

А як нема — підготувати дрова.

Ось відпочинуть трохи до весни,

Туди-сюди снуючи до сараю,

Подушок пару вишиють вони,

Зимою так жінки відпочивають.

Однаково, чи літо, чи зима,

По вихідних, вслухаючись до звуків,

Болять серця, і дихання нема,

Поки приїдуть діти і онуки.

Але не проміняють світ зорі

Артистів-когутів пісні горласті

На мерехтливе сяйво ліхтарів

І скрегіт ескалаторів зубастих.

Щасливий, хто схід сонця не проспить.

Сільські жінки його не просипляють.

Тільки не можуть всі щасливо жить –

Усі щасливі просто не бувають.

Тетяна Іванчук