І сильні країни, де об’єднана нація, ніколи не поступляться своєю автентичністю. І так має бути. Лише в слабких країнах століттями не вирішуються принципові питання. Бо постійна соціальна напруга дуже вигідна владі, котра, крім того, щоб красти і стравлювати між собою різні етноси, нічого путнього не вміє. Україну колотить вже багато років саме тому. Недобросовісні політики використовують мову та релігію, щоб відволікати увагу суспільства від своїх підкилимних багатоходівок з бюджетного дерибану.

Поважаю національні та релігійні почуття всіх громадян України. Але, здається, робити 25 грудня святковим днем паралельно з сьомим січня у нас трохи зарано. Православна країна з інертним мислення і дуже консервативною домінуючою церквою може в такий спосіб мати чергові міжетнічні проблеми. Чому, скажімо, таким же чином не зробити святковим в Україні Рамадан чи Хануку? Таке законне запитання завтра поставлять мусульмани та іудеї, кришнаїти чи бахаї, яких у нас чимало.

Зрештою, в українському календарі взагалі не залишиться робочих днів, а певна частина віруючих все одно буде незадоволеною. Маю безпосереднє відношення до католицького Різдва. Скільки себе пам’ятаю, завжди ми його святкували. Навіть коли взагалі не можна було ніяких релігійних свят відзначати. Для мене це завжди урочистий день. І євреї у родинах святкували свої свята, і мусульмани. Так склалось. Зараз всі вони можуть в Україні відкрито зустрічати кожне своє релігійне свято. Хіба цього не достатньо? Хто робить в Європі вихідним 7-ме січня? Маю на увазі вільні від московського впливу церкви.

А для того, щоб вся Україна святкувала Різдво 25 грудня, спочатку потрібно сформувати свідому націю та добитися своєї помісної Церкви. Ось мегазавдання української влади і всього суспільства. Буде незалежна Церква, котра об’єднає всіх православних, будемо говорити про дату святкування Різдва. І як вирішимо всім миром, так і буде.