10 тисяч православних були свідками, як замироточив дерев’яний хрест під Верховною Радою у день молитовного стояння проти антицерковних законів
ДОДАТИ ОГОЛОШЕННЯ
ЗАВАНТАЖИТИ

10 тисяч православних були свідками, як замироточив дерев’яний хрест під Верховною Радою у день молитовного стояння проти антицерковних законів

 18 травня у Києві під Верховною Радою відбулося молитвене стояння парафіян найбільшої конфесії в Україні - Української Православної Церкви за свою прадідівську православну віру та вільне її сповідування. Саме у цей день парламентарі повинні були приймати антицерковні законопроекти, які є своєрідним рейдерським захопленням майна вірних УПЦ.

Прийняття законопроектів перенесли, зате десятки тисяч людей були свідками диво: у Маріїнському парку замироточив хрест- Розп’яття!

Молитвене стояння перед вікнами Верховної Ради щонайменше 10 тисяч людей розпочалося о 8-й ранку молебнем за всіх православних християн. Багато хто приїхав до Києва ще посеред ночі й тепер за віру стояв на пекучому сонці. У руках люди тримали гасла, які давали відповідь на усі запитання прибуття у Київ такої великої кількості людей: "закони №4511 і №4128-державне гоніння на Українську Православну Церкву", "Вірні УПЦ-живемо на своїй землі", "Втручання у справи Церкви-практика Леніна і Сталіна", , "Закони №4511 і №4128 посягання на свободу совісті та віросповідання", "УПЦ-Помісна Православна Церква в Україні" та інші. Духовенство УПЦ, а саме намісник Почаївської лаври митрополит Володимир, архієпископ Кіровоградський Іоасаф, митрополитАнтоній Бориспільський, єпископ Іона Обухівський та внучатий племінник Блаженнішого митрополита Володимира архімандрит Віктор Коцаба численні батюшки постійно без перерви та перепочинку читали акафісти, пасхальний канон. А всі парафіяни, разом з хором співали на розспів "Верую", "Царице, моя преблагая", "Христос Воскресе".

Стояти було дуже важко, багато хто навіть не ходив їсти, а тільки втамовував спрагу водою. І людей швидше почуло небо, аніж більшість парламентарів. В обідню пору на сонячному небі з’явилася райдуга, а потім -чіткий хрест. До православних під час коротких перерв приходили православні народні депутати, по-рідньому обнімалися й повідомляли, що ще не приступали до розгляду антицерковних законопроектів, які дозволяють втручання будь-кого у майно храмів. При тому, що Церква відокремлена від держави.

І тут сталося диво, о 15.00 год. коли розіп’яли Господа, у Маріїнському парку замироточив дерев’яний хрест-Розп’яття, яке тут встановили православні в 2004 році. На очах у всіх десятків сотень присутніх витікало миро з прободенного ребра Господа. Люди збіглися, прикладали іконки та натільні хрестики, молилися. Від побаченого не можна було стримати сліз. І хоч люди збирали миро на іконки та долоні, а воно через 15-20 хвилин знову з’являлося річечками. Ще кілька цівок мира стікали від тернового вінця Іісуса.

Владика сказав, що так Господь укріпляє своїх вірних і наяву кажу, що Він з нами.

 -Якщо не буде віри, то ніяка інша єдність не буде міцною:ні політична, ні економічна, ні культурна, ні навіть етнічна,-каже архієпископ Іоасаф.- І ми бачимо, що наш народ намагаються розділити. Здавалося б, що Радянський Союз був настільки міцним, що декілька десятків років неможливо було помислити про таке. Але все те, що без Бога починається, воно не має права на життя. Я хотів би звернутись до наших депутатів, більшість яких є православними по Хрещенню. Адже ми живемо на Україні, яка традиційно є православною і всіх нас хрестили в істинній Православній Христовій канонічній Церкві, яку сьогодні представляє ось цей народ. І навіть тоді, коли ми перестанем жити, то храми православні будуть говорити про нас. Де сьогодні ті, хто нищив православну церкву у 1920, - 30, -40, -50, -60-ті роки? Адже така сама законодавча ініціатива була в хрущовські часи. Вони священиків відсторонили від управління громадами, намагаючись ввести своїх людей і через них робити беззаконня в Православній церкві. Тоді почали закривати храми і знущатися над православними священиками. Тож, народні депутати, щоби ви не покрили срамом і ганьбою у той час, який був вам наданий цим народом, який стоїть тут аби ви вершили право. А про депутата, який написав цей закон, маю на увазі Віктора Єленського, почитайте його біографію в Інтернеті і ви зрозумієте: звідки віє вітер і хто є його натхненником таких антилюдських. антизаконних, антиконституційних і антидержавних законів, які стравлюють і розріднюють наш народ. Ми віримо, що з нами Бог і з нами свята Його правда. Впродовж двох тисяч років Православну церкву знищити не вдалося і не вдасться. "Ничтоже же успеют замышляющие нам злая ибо Христос Воскресе"

 -Ми зібралися тут, щоб відстоятидійсно права, що є правдою,- каже намісник Почаївської лаври.- Для нас може послужити великим прикладом преподобний Іов, ігумен Почаївський, тезоімениство якого 19 травня на Почаївській горі. Він будучи ігуменом Почаївської гори, пережив більше 100 судів відстоюючи права монастиря. Монахам не давали води із криниць біля гори, то їм довелося пробити кам’яну гору і його труд увінчався милостію Божою до нього і до нас з вами. Ми не будемо роптати, а будем пам’ятати слова одного письменника, який каже , що в історії людства Диявол бореться з Богом і Диявол хоче щоб ті цінності, які є ще на землі, а саме Євангеліє, таїнства і Христову Церкву - знищити. Але з Божою допомогою прийшли вірні Христові і тут засвідчили, що Бог і в Силі і в Правді, а тому будемо потішатися, що ми православні християни не кривовіри, не іновірці і як православні серби будемо все більше повторяти, що наша віра Вічна, наша віра Права, наша віра Православна, наша віра Спасительна.

 -Сьогодні наше молитвене стояння перед Богом, щоб Господь допоміг зберегти нашу святу батьківську віру,-каже ще один Владика.- Ми зараз святкуємо Христову Пасху і вітаємося радісним "Христос Воскресе", який принесли мироносиці-жінки апостолам.

Згадуються 20 вік, коли за віру відсилали священиків, монахів в різні країни і за ними йшли святі жінки-мироносиці, які сьогодні здійснили весь день молитовне стояння, незважаючи на пекуче сонце, спрагу весь день, засвідчуючи свою віру, засвідчуючи правду Божу. Є людські правди, але єдина істина-це Божа правда. У людей мислячих виникає запитання: чому час від часу відбувається гоніння на святу Христову церкву? Мудрі люди знайшли відповідь цьому: це коли правда людська не співпадає, протирічить Божій правді, яка заключається в Євангелії, в заповідях Господніх: не кради, не вбивай. Ми зібратись на цьому місці, щоб свідчити про Божу правду, щоб люди знали, що вона є.

Народний депутат Новінський сказав, що законопроекти, це була спроба перевести церкву під контроль державі і в такий спосіб забрати багато приходів під юрисдикцію іншої конфесі

 Молитвене стояння - це свідчення істини Православної, що Церкву не можна закрити, заборонити, повісити замок і все, бо церква -це люди, які об’єднані любов’ю до Господа і разом сповідують святе ім’я Святої Троїці. І цим людям, які є громадянами України не можна заборонити чи прийняти якийсь закон, щоб людей таких не було, бо вони є істиними православними християнами і громадянами цієї країни. І сьогодні багато хто приходив, дивився з боку, думав що це таке. Але ми не проти чогось сьогодні виступаємо, ми виступаємо за нашу Православну віру і за можливість сповідувати нашу віру чистим серцем і безперепонно. Нас не здивувало, що у Верховній Раді не розглядали законопроекти, бо чекати правди від тих людей, які не йдуть за законами правди -не варто. Найголовніше, що народ Божий зібрався в молитві і ця молитов не могла бути не почутою Богом,

Можливо там люди з помраченими серцями, ще не просвітленим розумом і замишляють зле на Церкву святу Православну? Але хто проти нас, якщо Бог за нас. Хто що може зробити Церкві, якщо Господь сказав: "Врата ада не одолеют Ее" і ми з вами скільки треба буде, стільки й будемо свідчити, що немає іншої віри, окрім святої Православної. Ми тут стояли з 8.00 до 17.00 вечора, то в наступний раз якщо треба буде, то ніщо нас не залякає. Господь просвещение мое и спаситель мой, кого убоюся. Господь нас збереже і благословить,-сказав архієрей.

 Владика подякував "білим хусточкам", тобто жінкам за подвиг жінок-мироносиць, які хрестили дітей під час гонінь у 1920 років і зберегли віру. Завершилося стояння зворушливою піснею про матір, яку дуже любив Блаженніший Володимир: "Если мать твоя живая счастлив ты,что на земле, есть кому переживая помолиться о тебе"...

 Ольга ВІЛЬЧИНСЬКА

фото автора з Києва

Ольга Вільчинська

Залишити коментар:
Нет комментариев