Всі вони, а це 7 мільйонів українців, збираються 22 травня на вирішальний мітинг під стінами Верховної Ради у Києві. В числі невдоволених і вінничани.

– 15 квітня ц.р. ми вже приходили до Національного банку України, — розповідає Дмитро Куницький. — Мітингувало декілька сотень людей, з’їхалися представники практично усіх областей України. З нами зустрівся заступник голови НБУ Андрій Дубас, і ми передали керівництву банку свої вимоги. Але найважливіше було далі. До нас вийшов депутат Микола Рудьковський. Його адвокати працювали над тим, як нам допомогти. І ось результат — Рудьковський зареєстрував у Верховній Раді законопроект про валютні кредити №4895 від 16.05.2014 р. Нам пообіцяли автоматичний перерахунок валютних кредитів у національну валюту за курсом на момент укладання договору; списання штрафів та пені, які виникли після 2008 року; введення мораторію на відчуження майна позичальника та поручителя. Ми тоді зраділи, що нарешті отримаємо шанс вирішити свої кредитні проблеми, не боячись, що опинимося без житла на вулиці.

Дмитро розповідає свою історію. У 2006 році він взяв кредит на 30 тисяч доларів під заставу квартири. На той момент курс долара США був 5,5. Місячна виплата позичальника складала 1700 грн. У 2008 році курс долара стрибнув до 8 гривень, й щомісячна виплата кредиту Дмитра зросла до 2600-2700 грн. Валютні позичальники найпершими відчули на собі початок кризи. На сьогоднішній день курс долара США сягнув 12,10 грн., й Дмитру треба щомісяця виплачувати удвічі вищу суму — 4 тис. 50 грн.

– Залишок за кредитом, який я взяв у 2006 році, на сьогодні становить 20 тис. 500 доларів, — ділиться Дмитро. — А за курсом гривні тоді була 151 тисяча, а тепер 250 тис. грн. У мене є знайома сім’я з двома неповнолітніми дітьми, то у них на 16 тис. доларів кредиту нараховано штрафів і пені 240 тис. грн. І їхню квартиру виставили на аукціон. Знайомі кажуть, якщо квартира продасться, то вони виїдуть на заробітки за кордон. Жити у країні, де немає можливості утвердитися молодій сім’ї, не хочеться.

Валютні позичальники кажуть, якщо держава бачила, що не може утримати стабільний курс національної валюти, то, щоб захистити своїх громадян, треба було автоматично переводити кредити у гривні. Натомість нині відбуваються повальні неплатежі, й від цього усі втрачають: люди – житло, держава – людей та робочі руки й своє майбутнє.

22 травня 2014 року валютні позичальники їдуть у Київ під Верховну Раду України. Цього дня народні обранці будуть голосувати за Закон про валютні кредити, і мітингувальники впевнені, що їх з-під стін почують у сесійній залі й підуть назустріч.

Ольга ВІЛЬЧИНСЬКА