Начальник Служби автомобільних доріг у Вінницькій області Ігор Корольчук про найгірші дороги області, службовий джип і асфальт у Лас-Вегасі
ДОДАТИ ОГОЛОШЕННЯ
ЗАВАНТАЖИТИ

Начальник Служби автомобільних доріг у Вінницькій області Ігор Корольчук про найгірші дороги області, службовий джип і асфальт у Лас-Вегасі

«Асфальт зійшов разом зі снігом!», «Німецькі танки розвернулись і поїхали на Берлін!», «То яма, то — канава!» — як лише не називають вінницькі дороги водії у ці весняні місяці, коли поїздка «на район», до бабусі в село чи маршруткою у відрядження перетворюється на пекельне випробування ямами та бездоріжжям.

 

Скільки ще нам чекати євродоріг, реального асфальту та чи зникли «відкати» із державної системи «Автодорів» – про це вчора говорили на сесії Вінницької облради та прийняли рішення виділити кошти на ремонт вінницьких доріг. Коли це все зміниться – розповів «33-му каналу» в ексклюзивному інтерв’ю начальник Служби автомобільних доріг у Вінницькій області Ігор Корольчук.

 

– Де у нашій області найгірші дороги та чому?

 

– На міжнародних трасах, що проходять через Вінниччину — М21 (із Житомирської області на Могилів-Подільський) та М12 (із Хмельницької області на Черкаську через Умань) – у дуже поганому стані на 10 квітня маємо такі ділянки:

 

по М21 з Вінниці до Могилева-Подільського від повороту на Жмеринку є місця, де дорога як така відсутня;

 

по М12 — частина траси від Гайсина до кордону з Черкаською областю, де від дороги 1-ї категорії залишився проїзд на рівні 3-4-ї категорій шириною 6 метрів.

 

По наших обласних регіональних дорогах ситуація дещо краща. Але загалом вимагає негайного ремонту, і особливо між районними центрами. Головною причиною цього ганебного стану доріг є хронічна, 40 і більше років, відсутність капітального ремонту та будівництва доріг як в області, так і по країні в цілому. Для прикладу, всім відома «Сталінська» траса на Могилів-Подільський перший і останній раз асфальтувалась у 1977-му... Чи 40 років тому! Ми з експертами «відкрили» її та побачили лише 5 см старого асфальту, 7-10 см щебеню, а далі йде суцільна глина та місцями болото. І нею на Молдову та в Європу йдуть роками транзитні вантажі... На ремонт цих трас вже готова документація на 7 ділянок, які в найбільш критичному стані... В тому числі й за кошти від надходжень із митниці в Могилеві.

 

– Що буде із об’їзною Вінниці? Може, її варто було ремонтувати до закриття Київського мосту?

 

– До закриття мосту на Чорновола через погоду та тендери її ніяк неможливо було зробити... Бо всі конкурсні процедури тривають досі, але попередньо можу назвати кошторис ремонту по візитці міста Вінниці — нашій об’їзній на рівні проектних рішень у 116 мільйонів гривень з державного бюджету. Тому на цій ділянці поки що робимо ямковий ремонт найбільших пошкоджень. Адже з кінця травня будемо все робити капітально – від розв‘язки на Київ до транспортного «трикутника» біля «МЕТРО». Додам, що саме на цьому перехресті буде нова схема руху великовагового транспорту з боку Хмельницького, які будуть повертати на об’їзну ліворуч не біля Західного автовокзалу, як тепер, а одразу біля «МЕТРО».

 

– Який бюджет всіх дорожніх ремонтів по області?

 

– Ця сума ще може змінюватись до кінця року, бо виділяється кількома траншами. Поки що є 151 мільйон на поточно-середній ремонт та 171 мільйон на експлуатацію доріг Вінниччини. До всіх цих коштів мінімальна потреба для ямкових ремонтів, прибирань і утримання трас у задовільному стані – ще 150 мільйонів... У першу чергу, за ці кошти буде робитись ділянка від Калинівки до Стрижавки. Далі чекаємо на постанову уряду по великій окружній дорозі та південному обходу навколо Вінниці, по об’їзній навколо Гайсина (село Куна).

 

Скажу так: поточні ямкові ремонти по області маємо закінчити до 1-го червня, щоб у літо можна було «в’їхати» уже із серйозними капітальними проектами.

 

– Відкати досі існують серед дорожніх і асфальтних королів?

 

– Нині цього немає... Бо коли я йшов у жовтні минулого року на цю посаду, мені було чітко поставлене завдання викорінити всі такі схеми зі Служби автомобільних доріг у Вінницькій області. Якщо раніше називались так звані відкати в розмірі від 10 до 30%, то самі бачите, які робились дороги і ремонти.

 

І ще, якщо всі підряди виграє в районі чи області один і той самий виконавець, то тут або відсутня конкуренція, або не все чисто з тендерами...

 

– А гарантію на нову дорогу дають?

 

– Так, навіть на ремонти, окрім ямкових... Бо ямковий ремонт – це як екстрене «пломбування» хворого зуба. Тому в залежності від складності робіт гарантія може бути 3, 6 чи навіть 10 років... Мене часто запитують, коли по всій області будуть такі дороги, як у Вінниці? Я відповідаю на це, що треба працювати, а не робити вигляд... Контролювати якість і весь час оновлювати техніку та професіоналізм працівників. Думаю, що вже зараз якість робіт можна підвищити на 50%. Бо без належного контролю жодної якості не буде! Хочу щоб всі зрозуміли — останні 25 років всі дороги і ремонти фінансувались в ручному режимі по залишковому принципу без закупівлі сучасної техніки та належної зарплати рядовим дорожнім робочим. Бо за 1,5 тисячі гривень під дощем і снігом навряд чи хтось захоче якісно працювати із гарячим асфальтом чи прибирати дорожнє полотно. Нині рядовий працівник вже отримує 3-4 тисячі, механізатор – 5-7, і люди почали приходити до нас на роботу та повертаються «старі» кадри.

 

– Поляк на чолі Укравтодору зможе змінити плачевну ситуацію зі станом доріг в Україні? Чи все в наших руках?

 

– Славомір Новак ефективний менеджер із досвідом, що приніс в цю систему абсолютно нове бачення по управлінню та підрядниках. Адже наші дороги мають зробити не поляки чи турки, хоча можна запросити будь-кого. Знаєте, в Україні вже є стільки техніки та приватних підприємств, що всі дороги зробити ми можемо власними силами. Потрібні лише ресурси і час... І конкуренція на ринку між українцями, тоді вся техніка, зарплати і податки разом із дорогами залишаться нам. Залучити технології та техніку — так. Але всі ремонти віддати іноземним компаніям — це неправильно і непатріотично!

 

– Як ви оцінюєте роботу попередників? Адже ревізія стану справ в облавтодорі після Ігоря Алексєєва 100% була...

 

– Можна, я не буду це коментувати, бо це, як мінімум, неетично. Довго в курс справ не входив. Бо досвід роботи в цьому напрямку я мав ще із праці в команді мера Вінниці.

 

Щодо звільнення Алексєєва та спроб його повернення на посаду начальника, то суди досі тривають... Це, мабуть, буде довга історія! В чому причина? Не можу судити за нього, але ця посада не така вже й «тепла» і «престижна»... Саме через стан доріг та вимоги уряду до ремонтів! Тому тут має бути професійне ставлення до своїх обов‘язків перш за все. А коли в кінці року залишаються не використані мільйонні кошти і водночас ремонти не робляться, то у людей та урядовців, мабуть, виникають питання. Адже коли гроші є, а доріг немає, то ця ситуація однозначно ненормальна...

 

І до мене були питання по освіті як до дорожника!

 

– Як ви ставитесь до «народних» ремонтів, коли люди через безвихідь роблять дороги власними силами?

 

– Якщо громада так вирішила — це її право. Але, в першу чергу, я підтримую співфінансування, коли люди вносять свої кошти і бережуть спільну дорогу.

 

– Яке у вас службове авто і скільки йде грошей на його ремонт після їзди по цих дорогах?

 

– Службовий джип «Тойота Прадо» 2008-го року випуску мені дістався у спадок від попередніх керівників, тому за вибір марки та його ціну я не можу звітувати. Я прийшов на цю роботу в жовтні 2016-го, і «Тойота» вже тут була... І знаєте, взимку вона рятувала нас під час виїздів у райони... Особливо ті місця, де не чистили покриття чи дороги відсутні як такі! По ремонту джипу «Прадо» можу сказати, що останній платіж по ній був 6 тисяч гривень за ремонт ходової... Чи справилась би тут автівка вітчизняного виробництва? Сумніваюсь... Бо службові «Хундаї» не витримують цих доріг і «вилітають» на раз...

 

– Після 3-х тижнів стажування у США можете порівняти дороги наші та їхні?

 

– Я б не рівняв дороги, а порівнював підходи... В Америці всі дороги будують і ремонтують приватні компанії під суворим контролем. Так, у них також є проблемні ділянки, тріщини та вибоїни на трасах... Але бездоріжжя в нашому розумінні там відсутнє, бо за кожну трасу є відповідальний, і його роботу чітко перевіряють. І в тому ж таки Лас-Вегасі взагалі не буває ямкового ремонту в нашому розумінні, бо дорога з самого початку зроблена правильно і за стандартами. Тому в них або змінюють повністю асфальтне покриття чи заливають тріщини спеціальною мастикою. А ще мене приємно здивували бетоновані тротуари, які стоять по 40 і більше років... Один раз зробили – і забули на довгий час! І на кожному такому тротуарі стоїть «клеймо» підрядника із датою виконання робіт!

 

Тому коли на Вінниччині великі фірми вже бетонують дороги до своїх виробничих майданчиків, ця технологія має право на життя.

 

– Це правда, що з 1 січня очікується «революція» на дорогах України?

 

– З нового року має запрацювати «Дорожній фонд», в який, за планами уряду, в 2018-му буде надходити 50% від акцизних зборів від завезення та продажу підакцизних товарів. У 2019-му це вже буде 75% і в 20-му році — 100% «акцизних» коштів. І саме із цього фонду будуть фінансуватись ремонти та будівництво доріг... Ось така «революція» має нарешті на 27-му році незалежності навести лад на українських дорогах. Але, знову ж таки, питання до виконавців, керівників, якості робіт, технологій та відповідальності за кожен метр асфальту. Бо в нормальній європейській країні ніколи з поля не виїде на асфальтну трасу трактор із болотом на колесах чи гусеницями... Так само жорстко «там» карають за перевантаження фур, а в нас хто скільки може везе, ламає навіть те, що є, а потім дороги перетворюються в «напрямки» чи «танкодроми».

 

Нагадаємо, що 17 жовтня 2016 року Ігор Євгенійович Корольчук був призначений начальником САД у Вінницькій області.

 

Довідка.

Корольчук Ігор Євгенійович народився 6 липня 1969 року в м. Долина Івано-Франківської області у сім'ї службовців. Українець. У 1986 р. закінчив ЗОШ №33 м. Вінниці.

З 1986 р. по 1991 р. навчався в військовому училищі ім. Крилова.

У 1992 р. звільнився з лав Збройних сил. Військове звання — старший лейтенант.

З 2005 р. очолював комунальне підприємство «ЕкоВін».

З жовтня 2007 р. по жовтень 2014 року працював у Вінницькій міській раді директором департаменту комунального господарства та благоустрою.

З листопада 2014 року по листопад 2015 року працював заступником Вінницького міського голови. З листопада 2015 року призначений першим заступником Вінницького міського голови.

Одружений. Виховує трьох доньок.

 

 

 

Роман Ковальський

Залишити коментар:
Нет комментариев