Трирічну Лілю 12 годин шукали 500 правоохоронців та односельців
ДОДАТИ ОГОЛОШЕННЯ
ЗАВАНТАЖИТИ

Трирічну Лілю 12 годин шукали 500 правоохоронців та односельців

Трирічна Ліля з села Олександрівки Жмеринського району втекла з подвір'я у суботу ввечері, напередодні свята. Й зникла... Дитину знайшли вранці на Великдень.

 

Мама дівчинки, вчитель сільської школи Людмила Федорівна, досі переживає за доньку...

 

– Стільки ми чекали на єдину дитину... Лілі у червні буде лише чотири рочки! Тож можете уявити, що ми тоді відчували. Напередодні свята збирались із донькою гуляти ввечері. Я тепло вдягнула її — у вовняну шапку, курточку. Спершу вона гралась на подвір'ї. Я її бачила. Хвіртка на подвір'ї була зачинена на ключ, який я повішала на штахети, аби дитина не дістала його та не відкрила.

 

Потім я поралась по господарству та на кухні. Виходжу у двір — доньки нема. Як виявилось згодом, вона зняла палицею ключ із паркану, сама відкрила хвіртку та пішла гуляти. Пішла з нашим домашнім собачкою. Граючись, вони побігли городами і далі за село, де копанки. Мій брат порпався у себе на городі й бачив, як промайнула дитяча курточка. Намагався її наздогнати, але марно. Песик завів її аж у зарості. Спершу ми з чоловіком, батьком, рідними, друзями шукали дитину в центрі села. Не знайшли її за городами, там, де востаннє бачив брат. Тому звернулись до поліції. Песик повернувся додому, коли стемніло. А доньки так і не було.

 

– Повідомлення про «НП» надійшло до нас о 19.45. По тривозі підняли наших співробітників Тиврівського, Гніванського, Шаргородського, Барського відділень та обласного управління, бійців Національної гвардії, рятувальників, мисливців, кінологів із трьома пошуковими собаками. Дівчинку шукали батьки та земляки, старенькі, дорослі жінки й чоловіки, підлітки. Загалом десь 500 людей! — згадує начальник Жмеринського відділу поліції полковник Сергій Кримчук. — Пошукові групи перевіряли село, криниці, закинуті приміщення, садки, ферми, прочісували ліс та посадки. Колись за селом були садки, що вирубали та закидали горами хмизу та гілля. У ці чагарники важко пролізти людині. А вночі не по-весняному холодно, сильний вітер! Але думки, що в пітьмі десь блукає маленька дівчинка, відразу відганяли втому. Минав час, але ніхто не збирався припиняти розшук!

 

Вранці на Великдень селяни, поліцейські, рятувальники, бійці Національної гвардії знову вишикувались ланцюгом і прочісували село та околиці. Десь за п'ять кілометрів, у напрямку сусіднього із Олександрівкою селом Кудіївцями, дівчинку побачили боєць поліцейського батальйону спецпризначення «Вінниця» Олег Дубенко та старший дільничний офіцер Шаргородського відділення Віктор Шведюк.

 

– Ми прочісували садок, городи, зарості бур'яну. Я її й побачив. Дитина сиділа на бур'яні. Вона, бідна, замерзла. Говорити не могла! — згадує сержант Олег Дубенко. — Гукаю хлопців: «Знайшов»! Я обігрів її та повів до батьків.

 

– На годиннику була 6.40! Моїй меншій доньці теж чотири роки, тож ви розумієте мої почуття! — каже дільничний Віктор Шведюк.

 

– Навіть дорослі чоловіки тоді не могли стримати скупої сльози! Таке Великоднє диво після майже 12 годин пошуків! – каже Сергій Кримчук. Як виявилось, дитина чула, як її гукають, але, напевно, злякалась у темряві, тож не відгукнулась. Добре, що вона була тепло одягнена. Дівчинка жвава, розвинена не по роках. Хай вона та її рідні й близькі більше не знатимуть таких поневірянь!

 

– На щастя, донька не застудилась та не захворіла. Нині проходимо медичні огляди. Вона розповіла мені, що заблукала у корчах, злякалась та не могла вийти, – втирає сльози мама дівчинки. – Ми дуже вдячні усім, хто допомагав шукати нашу Лілю — поліцейським, військовим, рятувальникам, односельчанам та людям з Кудіївців. Хай Бог вам допомагає!

 

 

Анатолій Мельник

Залишити коментар:
Нет комментариев