Воно розташоване на горі, неподалік місцевої церкви. Втім, інформації про нього зовсім мало. Фелікс впевнений, що якби на те кладовище приїхали історики та етнологи, то ямпільчани більше б дізнались про історію свого краю.

– Історією Вінниччини я цікавлюсь давно, тому, дізнавшись про старовинне кладовище у Підлісівці, вирішив відвідати його. Займає воно близько 60 соток. Мою увагу привернули кам’яні хрести, які зроблені вручну і до цих пір деякі із них збереглись. Паличкою зішкрябав мох. На них знаки у формі вісімок, вони символізують безкінечність. Почав читати написи та їх занотовувати. Цікаво, що там збереглись поховання лише жінок. Наприклад, на од¬ному хресті церковною мовою написано «Похоронена Ксения, жена Василия Кириленка. 1808 рік». На іншому – «Елизавета, жена Лаврентия Турлаки», – розповідає Фелікс. — Я шукав в Інтернеті, хто ці люди, але так і не знайшов. Також є хрести, що датуються 1845, 1860 та 1879 роками. Решта зруйновані та поросли бур’янами. Наскіль¬ки мені відомо, у ті часи кам’яні хрести могли дозволити собі відносно заможні селяни.

Бідніші люди ставили дерев’яні хрести. Мало хто із місцевих знає про ці поховання. Але зазначають, що прізвище Кириленко дійсно поширене у селі. Додають, що місце під кладовищем зачароване, бо там ніколи не ростуть дерева. Схожі поховання є і в селі Пороги. Були там поляки та євреї, які облагороджували цвинтар. А до Підлісівки ніхто не приїздив. Сподіваюсь, що після цієї публікації хтось зацікавиться ним та проведе дослідження.

Підтримує ініціативу Фелікса і місцевий вчитель Борис Гицина.

– У Підлісівці я знаходив поховання, датовані 11-13 століттями, і зрозумів, що село дуже давно заселене. І це не дивно. Цьому сприяв, перш за все, місцевий ландшафт: глибокі яри та печери, злиття двох річок. А ще тут дуже помірний клімат та родючі чорноземи. Це тепер річки обмілілі, а раніше були значно повноводніші, — каже він. — І ще один багатозначний факт: у Підлісівці не одне кладовище, їх кілька, а це доводить, що люди жили тут багато століть тому. Шкода тільки, що до цього села не прикута увага істориків. А хрести там прадавні, козацькі… Історія нашого краю мало відома, а ті хрести могли б багато розповісти.

Від редакції. До речі, унікальні золоті прикраси сарматських царів теж знайшли на Ямпільщині.