16 травня, напередодні Дня Європи, до Вінниці повернувся символ європейської історії міста – 7-метрова колона, увінчана символічною «кулею-яблуком», що є характерним для пам’ятників Магдебурзькому праву в різних державах світу.

Її встановили в історичному центрі міста, у сквері по вулиці Оводова. Це один з найстаріших пам’ятників Вінниці (йому майже сто років), який повернувся до міста через 40 років «мандрів». У ньому виражається прагнення громади спільно вирішувати долю міста, єднатися навколо його розвитку і всієї України у колі європейських держав.

Під час урочистої події з нагоди відкриття нового монумента директор Державного архіву Вінницької області, доктор історичних наук, професор Юрій Легун нагадав, що вінничани не завжди мали можливість визначати своє майбутнє і своє життя.

– Вінницька громада завойовувала це право, втрачала, знову відвойовувала, і цих хвиль було в нашій історії декілька. І найважливіший і найзнаковіший етап боротьби за свої права і за самоврядування припав на 1640 рік, коли вінницька громада отримала Магдебурзьке право – правову систему, що дозволяла громадам визначати своє життя, обирати своє керівництво і реалізувати плани мешканців міст, – розповів Юрій Легун.

Вінницький міський голова Сергій Моргунов, який від самого початку, ще в 2015 році, підтримав ініціативу вінницьких істориків повернути цей символічний пам’ятник до Вінниці, підкреслив важливість отримання громадою міста права самоврядності майже чотири століття тому.

А екс-правоохоронець Анатолій Васалатій розповів дивовижні факти історії цієї колони:

– Її зняли зі скверу Козицькогорівно 40 років тому — в 1979-му, коли зводили Меморіал слави… Він, на думку тієї влади, не вписувався у комплекс вшанування загиблих героїв, — розповів пан Анатолій. – Тоді ця колона мала навколо 4 кам‘яних стовпи і ланцюги між ними… Цікаво, що на ланцюгах любили кататись молодята, які навіть не підозрювали про історію та призначення цього пам’ятника. Бо його згодом сховали в Центральному парку, подалі від очей, і він там заростав бур‘янами у тодішнього директора Талєсніка… Коли ми з колегами із міліції почали його шукати, то «слід» монумента здав сторож парку – він вказав на кран і автівку, якою вивозили стовп на район. Добре, що не пустили на будматеріали, бо згодом ми знайшли 2 із 4х кам’яних стовпчиків від цього пам’ятника на кладовищі у Вінниці біля могили одного впливового городянина. Не буду казати якого, але ми їх повернули. Що цікаво, далі цей стовп планували встановити на честь загиблих партизанів у Кам’яногірці. Але секретар обкому, що знімав цю колону, помилував її та дав команду встановити пам’ятник у Павлівці Калинівського району. Там він чекав на свою долю до 2016-го, поки в Інтернеті не виклали його фото і влада Вінниці не взялась за реставрацію та повернення історичної колони. До речі, її виготовили в Гнівані у кар’єрі десь 100 років тому, і нині такі «вироби» — це ексклюзив!

А ще в день відкриття пам’ятника Магдебурзькому праву вінничани заклали біля його основи капсулу часу. В ній – звернення до наступних поколінь, в якому зокрема висловлюється побажання берегти та розвивати місто у кращих європейських традиціях. Капсулу часу мають відкрити у 2040 році, до 400-річчя надання Магдебурзького права Вінниці.

Євростовп повернувся у Вінницю