Як йдеться в повідомленні Інститут археології Національної академії наук України, “навесні 2018 р. за попередніми повідомленнями місцевих мешканців про знахідки речей римського часу біля с. Побережне (Вінницька обл.) співробітниками відділу археології ранніх слов’ян, НДЦ „Рятівна археологічна служба” ІА НАН України та Національного музею історії України було проведено пошукові дослідження з метою з’ясування археологічного контексту цих знахідок.

Під час обстежень встановлено, що речі походили із території могильника та поселення черняхівської культури, які розташовані біля села Найбільш цікавими виявилася поховання з бронзовою посудиною римського виробництва.

Поховання здійснене за обрядом трупоспалення, рештки якого залягали на глибині 0,35—0,6 м і займали площу приблизно 0,8 × 1 м. В ямі на дні стояв цілий бронзовий казан. Під казаном розміщувалося щільне скупчення кальцинованих кісток, фрагментів ліпного посуду та уламків виробів із бронзи. Поруч із основним скупченням виявлено уламки кісток, посудин та інших речей. Майже весь вцілілий інвентар було складено в ліпний одноручний кухоль (пряжки, фібула, гребінь, окуття, оплавлене скло та ін.). Кісток у цій посудині не виявлено. Всі предмети із поховання мають сліди сильної дії вогню, фрагментовані та деформовані. До складу інвентарю входили наступні речі. Бронзовий казан, який зберігся майже повністю за винятком дужки. Посудина деформована. Вінця потовщені, відігнуті назовні. Вушка у формі півкола, отвори овальні. У місці переходу вінець у корпус тисненням нанесено кілька кільцевих смуг. Денце на кільцевій підставці. Посудина належить до бронзових посудин типу Хеммоор або більш точно — тип Еггерс\63. Дві двочастинні бронзові пряжки. Фібула бронзова підв’язної конструкції з фацетованим корпусом. Гребінь роговий багатоскладовий, тришаровий. Виріб зі скла, можливо кубок. Жетон гральний із непрозорого скла, білого кольору. Бронзові окуття кутів дерев’яної дошки для гри. Голка бронзова. Ліпний посуд представлений кубком, кухлем, мискою-вазочкою з похилими канелюрами, трьома мисками та горщиком. Комплекс з урахуванням особливостей казана, фібули, пряжок, гребеня датований рубежем ІІІ—IV ст., а найбільш ймовірно початком IV ст. Ліпний посуд має чіткі аналогії в матеріалах вельбарської культури.

Унікальність цього комплексу полягає в тому, що вперше ніж за 90 років на території України саме під час археологічних розкопок досліджено поховання з бронзовим казаном типу Хеммоор. Перший такий комплекс в Україні було досліджено біля с. Рудки (Тернопільська обл.) в 1936 р. Це трупопокладення відноситься до рангу т. зв. князівських поховань варварів Європи римського часу. Ознаками таких поховань є речі римського походження, вироби з дорогоцінних металів, військові атрибути тощо. В Рудці це бронзові казан та миска, скляний кубок римського виробництва, срібні шпори та ніж тощо. Існує припущення, що отримати „оригінальні” римські речі варвари могли або в якості військових трофеїв, або під час служби в підрозділах римської армії. Досліджене нами поховання на Вінниччині містить майже всі елементи представника цього соціального рангу.

Крім наукових результатів, польові дослідження 2018 р. вчергове зафіксували масштабність і не контрольованість з боку державних органів нелегальних пошуків металевих предметів на пам’ятках археологічної спадщини України. Безпосередньо на всій площі і могильника і поселення, де проводилися наші дослідження, виявлено численні сліди таких пошуків” – повідомляють археологи.

Джерело: Інститут археології Національної академії наук України

Римський посуд у подільській землі знайшли археологи