Вулицями, що витримують хіба невеликий транспорт, щодня їздять десятки фур, які возять продукцію місцевого молокопідприємства. За словами людей, у них тріщать та валяться хати, руйнується дорога й цілодобові вібрації… Чиновники про проблему знають, але переживають, щоб не зник інвестор, який платить левову частку до бюджету та дає робочі місця. Тож чи знайдуть між собою люди компроміс – ми намагались розібратись.

– У нас дуже давнє містечко, і тут немає міцної основи. Саме тому вантажівки та молоковози, які цілодобово на великій швидкості їздять нашими вулицями та сигналять, руйнують прилеглі будинки. Більш того, згідно з правилами дорожнього руху, такий транспорт не повинен рухатись в центрі, тим паче із вагою 40 тонн. На днях навіть розминутись не могли через гострі кути, збивали паркани, вікна просіли. Яма на ямі, машини постійно ремонтуємо! Заклеювати та латати тріщини у будинках вже втомились, але довго це не тримається, — обурюється жителька Тульчина Людмила Ганзюр. – Біля наших хат не облаштовані тротуари, поряд школа та дитячий садочок, малеча постійно в небезпеці. Поряд проходять каналізація, газове постачання, водогін і високовольтна лінія. Ми недоїдали, аби зібрати копійку на це все, а тепер труби протягом року можуть пошкодитись і матимемо екологічну катастрофу. Хто відшкодовуватиме збитки? Звісно, що з наших кишень. Ми просили керівництво змінити рух вантажівок, адже є альтернатива, але ніхто слова не дотримався. Мовляв, об’їзною невигідно, бо це додаткові витрати на пальне. Чиновники із мерії теж не прийшли, хоч і в телефонному режимі обіцяли. Зараз влада змінилась, і ми віримо, що хтось нас почує і відповідні дії будуть зроблені.

У стіні на кухні іншої мешканки Килини Виваль шпарина розміром із палець. Разом із донькою зривають шпалери, які лише нещодавно поклеїли. Тепер ремонт знову потрібно робити.

– Закладаємо камінцями, то хоч трохи тримається. Але вже йде до того, що стіна впаде. Я на пенсії, роботи нема, здоров’я теж. За які кошти робити? Ми писали у всі інстанції, навіть поліцію. Ніхто не звертає уваги. Сьогодні попередили, що звертаємось до журналістів, то не їдуть вантажівки. А завтра все ж буде те саме, — скаржиться жінка.

Водії вантажівок лиш руками розводять. Пояснюють: такий маршрут їм проклало керівництво, бо мають якнайшвидше довезти молоко на завод. Готові їхати іншою трасою, якщо буде такий наказ. Але додають: працюють без перегрузів.

У міській раді Тульчина кажуть, що роблять все, аби вирішити питання мирно.

– Розуміємо людей, і прикро, що не можемо допомогти у повному обсязі. Але ми думаємо, що та частина вулиці, якою користується практично весь транспорт заводу, буде відремонтована у цьому році за його рахунок. Додам, що податки підприємство сплачує справно, – кажуть у мерії — Десь третина надходжень нашого бюджету – саме від них. І ми даний завод будемо підтримувати та допомагати чим зможемо. Але й будемо просити їх щодо ремонту дороги. На сьогодні міська рада має відремонтувати вулицю, яка перпендикулярна до заводу. Ми туди вкладаємо понад 4 мільйони гривень і зробимо по таких технологіях, що витримуватиме багатотонні вантажівки.

На територію молокопідприємства громаду та ЗМІ не пропускають. А із керівництва так і ніхто не зв’язався, у приймальні повідомили, що директор на місці відсутній. Тому готові почути їхню думку на дану ситуацію.

Вікторія Снігур

Руйнують дороги та тріщать стіни. У Тульчині скаржаться на багатотонні вантажівки
Люди уже стомились латати тріщини