– А шо у нас за «сухой закон» в Шайгороде? Це вже вода така я дорогая чи болото в кранах дешеве? – приблизно так у цьому старовинному  райцентрі на Вінниччині, де збереглась найстарша синагога Європи 1589 року побудови, нині обговорюють добу без централізованого водопостачання. Тому в магазинах розкупили бутильовану воду чи набирали, майже, питну воду із криниць…  Бо  за попередньою інформацією літні зливи підтопили водозабір і в кранах фактично могла опинитись «технічна» вода…

Тим більше, що і до злив у Шаргороді згідно  довідки

Про «Стан водопостачання населення Шаргородського району за період 2012 -2018 роки», наявні давні реальні проблеми із якісним водопостачанням. Звісно, дощі ніхто із чиновників зупинити не може… Але якість води – це 100% питання до міської влади Шаргорода…   

Ось виписка із довідки:

Стан здоров’я населення Шаргородського району, як і області в цілому, оцінюється, як незадовільний.

Щорічні аналізи факторів навколишнього середовища засвідчують негативну тенденцію зростання показників стану забруднення питної води, води поверхневих водойм, ґрунту, атмосферного повітря, що сприяє виникненню серед населення не тільки інфекційних хвороб, але і неінфекційних захворювань, алергізації організму, зниженню імунітету, розвитку захворювань серцево – судинної системи та інших захворювань.

Забруднена питна вода може стати причиною виникнення таких хвороб, як:

  • кишкові інфекції бактеріальної природи (холера, черевний тиф, паратифи А і В, дизентерія, коліентерити, сальмонельоз);
  • кишкові інфекції вірусної етіології (вірусні гепатити А, Е, поліомієліт та інші ентеровірусні інфекції, ротавірусні хвороби);
  • протозойної етіології (амебна дизентерія, лямбліоз);
  • гельмінтози (трихоцефальоз, аскаридоз, ехінококоз, гіменолепідоз) тощо.

За результатами багаторічного аналізу (2012 – 2018р.р.) відчутне значне погіршення якості і безпечності питної води в Шаргородському районі в порівнянні з показниками минулих років та середньо обласними, як по мікробіологічних, так і по санітарно – хімічних показниках.

Шаргород був добу без води через зливи! Чому тут найгірша вода серед райцентрів Вінниччини?

Якщо в 2012 році показник мікробіологічного забруднення питної води централізованого водопостачання складав 7,5%, то вже в 2018 році він склав 13,7% (виявлені бактерії групи кишкової палички) при середньо обласному показнику -12,5%.

Як приклад, відсоток нестандартних проб води централізованого водопостачання по бактеріологічних показника склав в 2018 році в Тиврівському та Літинському районах – 0,9% та 3,2% відповідно, м. Ладижин – 1,7%.

По хімічних показниках зростання з 1,2% у 2012 році до 18,5% у 2018 році (невідповідність вимогам по вмісту нітратів тощо) при середньо обласному показнику – 16,7%.

Для порівняння – відсотки нестандартної води у 2018 році – в Томашпільському районі та м. Ладижин – по 0%, Крижопільському – 0,6% та Тиврівському – 0,8%.

Критична ситуація по якості питної води централізованого водопостачання може бути спричинена недостатньою захищеністю джерел водопостачання від забруднення, особливо каптажних, відсутністю споруд по доочистці та знезараженню води, недотримання зон санітарної охорони, відсутність огородження, несвоєчасний ремонт та заміна аварійних ділянок водопровідної мережі, водозабірних споруд та устаткування тощо.

По децентралізованому водопостачанню показник питомої ваги води, що не відповідає нормативам, по мікробіологічних показниках зріс з 10,1% в 2012 році до 33,0% в 2018 році при середньообласному показнику – З®,7%, по хімічних показниках – з 8,0% до 44,1% в 2018 році відповідно (перевищений вміст нітратів, загальної жорсткості, органолептичних показників тощо) – середньообласний показник – 40,7%.

Мікробіологічна забрудненість криничної води в 2018 році, наприклад, в Немирівському районі складає – 15,9%, а Літинському – 15,6%.

За хімічними показниками відсоток нестандартної води в Чечельницькому районі – 3,4%.

Шаргород був добу без води через зливи! Чому тут найгірша вода серед райцентрів Вінниччини?

Погіршення якості води криниць громадського використання за часту спричинено наявністю джерел забруднення в радіусі 50м від криниці, незадовільним санітарно – технічним станом вододжерела, несвоєчасним проведенням планово – профілактичних робіт (ремонт оголовка, очищення та знезараження води) тощо.