Він служив у 57-ій бригаді. Через місяць старшому солдату мало виповнитись 47 років… За мужність та героїзм старший солдат буде нагороджений посмертно.

Після школи Юрій навчався у Теплицькому ПТУ, де отримав фах плодоовочівника. Невдовзі був призваний в лави армії. Строкову службу проходив у Севастополі у Морському флоті. Після демобілізації повернувся до рідного села. Працював у городній бригаді в місцевому сільськогосподарському підприємстві. Одружився, разом з дружиною Вікторією Петрівною виховували двох дітей – сина Сергія, який також проходить службу морським піхотинцем в зоні ООС, та дочку Ірину. Не міг натішитись двома онуками. У 2015 році Юрій Фармагей був призваний на військову службу по мобілізації. Відслуживши півтора року, двічі продовжував службу за контрактом.

Кожного ранку і вечора наш земляк з позивним Миколайович дивився на окраїни Донецька і чекав моменту, щоб зайти туди як переможець. Не дочекався… Смертельний бій воїна відбувся 5 квітня біля села Піски, що в передмісті Донецька. Після 18-ї години, з метою виявлення системи вогню наших позицій, ворог відкрив вогонь зі стрілецької зброї. Номер обслуги кулеметного розрахунку Юрій Фармагей відкрив вогонь у відповідь зі штатної зброї, примусивши противника припинити обстріл. Під прикриттям стрілецької зброї противника діяв снайпер. Ворожа куля у грудну клітку обірвала життя нашого захисника.

– Вся громада у скорботі, адже для нас це вже друга втрата. Бійця Анатолія Скрипника не стало три роки тому. І ось знову сумна звістка, — каже голова Кіблицької сільради Ігор Пересунько. — Юрія я добре знав, бо ми майже однолітки, до школи ходили разом. Він був наймолодшим із трьох синів. Завжди дивувався його витримці, бо ніколи не бачив сліз чи скарг на щось. Одним словом — справжній чоловік. Востаннє бачились на початку грудня у Гайсині. Я ще підвіз земляка додому, і всю дорогу він розповідав, що на передовій знайшов себе. Солдати трапились хороші, командир відповідальний. Зі свого боку будемо підтримувати родину героя. У Юри ще залишились старенькі батьки, тато після інсульту. На жаль, один з братів не встиг на похорон, бо він моряк і нині у рейсі за десятки тисяч кілометрів…

Вікторія Трудько

Снайпер убив Миколайовича з Гайсинщини
Юрій Фармагей був справжнім чоловіком і воїном