Для багатьох досі загадка, як чоловік опинився під колесами машини і чому лежав на дорозі… Невдовзі Сашка у калюжі крові помітив місцевий, який і викликав «швидку» та поліцію. Рідні не тямились від горя і заявляли, що такої жорстокості та байдужості не простять і вимагатимуть суворого покарання! Бо ж як це можна було переїхати людину і просто так втекти.

Та справжнім шоком стало те, що через два дні правоохоронці таки змогли встановити особу водія, допомогли очевидці, які запам’ятали номери автівки «Mercedes-Benz Vito». Винуватцем аварії виявився настоятель Ладижинського храму Казанської Божої Матері УПЦ МП Сергій Малиновський. Місцеві тоді розповідали, що під час втечі водій ще раз переїхав вже лежачого бійця з позивним Сома. Казали і про стан алкогольного сп’яніння, і ніби гарне застілля на іменинах місцевого бізнесмена. Натомість сам церковнослужитель не заперечував, що проїжджав у цей час по дорозі, де сталась автопригода, але людини не збивав. Від коментарів ЗМІ ухилявся. Багатьох здивувала тоді і позиція Тульчинської єпархії, яка на період розслідування так і не відсторонила отця від служби. Це митрополит Іонафан пояснив тим, що Сергій Малиновський у справі проходив як свідок, а не обвинувачений.

Ситуацію із загибеллю Олександра Старусєва тримали на контролі бійці АТО з Ладижина і всіляко підтримували батьків загиблого. Але останні чомусь відмовились від такої допомоги.

– На той момент, коли виникли певні порозуміння із розслідуванням й справу передали до Вінниці, ми заправили дві машини, аби доставити рідних Сашка до відділку поліції для подальших дій. Навіть більше, ми знайшли очевидця ДТП, який готовий був говорити правду та підтвердити вину священика. Але мама загиблого заявила, що нікуди не буде позиватись, бо у водія є діти. Після чого повідомила, що він приходив до неї додому, впав на коліна та покаявся. Мовляв, Олександра ж не повернеш. І вона ніби простила. Я не готовий зараз давати оцінку, чому так сталось, — розповів журналісту демобілізований воїн з Ладижина Роман Бесараб. – І що було далі – не знаю. Ми скинулись грішми і допомогли у встановленні пам’ятника земляку, в якого залишились дорослі донька та син-військовий. Щодо самого батюшки, то в нього точно не патріотична позиція, яку він доносив до місцевих бійців. Я в списку його ворогів номер один, адже називає «карателем».

Відомо, що правоохоронці за фактом ДТП повідомляли про відкриття кримінального провадження, санкція якого передбачала до восьми років позбавлення волі з позбавленням права керувати автівкою протягом трьох років або без такого. Більш того, на мікроавтобусі водія знайшли сліди, які засвідчили про причетність до наїзду. Призначено п’ять криміналістичних експертиз, які мали допомогти дізнатись, в якому саме стані та положенні в момент наїзду перебував потерпілий, і чи можна було уникнути трагедії.

З тих пір пройшло вже більше двох років, і ми вирішили дізнатись, який фінал цієї резонансної історії. Але у прес-службі обласної поліції нам порадили із цим питанням звертатись тільки з інформаційним запитом. Зрештою, після розмови із керівником правоохоронців у Вінницькій області нам зателефонували його підлеглі і повідомили, що справа закрита. Пояснили, що ДТП відноситься до необережних злочинів, а експерти встановили, що водій ніяк не міг уникнути наїзду на лежачого. Зрозуміло, що оскільки справу після розслідування закрили і, відповідно, до суду вона не була передана, ні про яке покарання не може йти мова…

Віталіна Володимирова

Священик наїхав на атовця. Боєць помер. Чому в Ладижині цю резонансну справу закрили?