Навчає особовий склад , а за бездоганність та бажання вчитись її колеги по службі називають «невгамовною».

Дівчина мріяла бути у формі, саме тому два роки навчалася у Вінницькому аграрному університеті, на військовій кафедрі, за спеціальністю «Соціальна психологія». Заняття проходили на Гайсинському полігоні, всі теоретичні знання студенти закріплювали на практиці. Вогнева, інженерна підготовка, топографія, але найбільше дівчині запам’ятались стрільби та коли копали окопи, а також добові наряди. Вже тоді розуміла, що хоче бути офіцером.

– Коли Маргарита підписувала контракт, вона стала першою жінкою — командиром взводу у військовій частині Нацгвардії, — каже офіцер групи інформації та комунікації в/ч 3028 Микола Коваль. – Коли дівчину запитали, чому саме наша частина, то відповіла, що вона славиться великими досягненнями та є перспектива кар’єрного росту.

Сама ж Маргарита Кисляк пригадує, що родина спочатку не надто оптимістично сприйняла її бажання служити.

– Мати не дуже хотіла, щоб була військовою, навіть віддавала на косметологічні курси. Але батько мене підтримав, а потім вже й мати погодилась. Коли я тільки прийшла, робила все, щоб довести, що я така, як всі, і можу більше. Коли була на зборах з офіцерами-випускниками ВВНЗ військових частин Західного ОТО, старалася вчити більше, більше готувалася до занять, додатково вивчала тактико-технічні характеристики озброєння та техніки. На навчаннях усі казали, що я невгамовна, хочу все знати та вміти. Так і є, воїн має бути цілеспрямованим.

У вільний час від служби дівчина-воїн займається вишивкою.

– Я дуже люблю вишивати бісером українські вишиванки, картини та ікони. Це захоплення з’явилось ще з 11 класу під час уроку трудового навчання. У моїй колекції понад п’ять сорочок, близько десяти вишитих картин, але це не так і легко, треба мати терпіння та вміння, а головне — потрібно вкладати всю душу. Усі ці вироби я дарую своїм рідним та близьким. Вишивка заспокоює та зосереджує. Це навіть допомагає мені під час стрільб. Зараз вишиваю собі весільну сукню. А для майбутнього чоловіка вишита сорочка вже готова. Насправді не хочу, аби мій чоловік був військовим. Як і всім жінкам, хочеться бути коханою та кохати. А вдома щоб на тебе чекав чоловік, — усміхається.

Вінничанка командує взводом і вишиває весільну сукню