Святитель Патрик походив або з Англії, або з Шотландії. Імовірно, належав до шляхетного римського роду, удома отримав основи віри, але не дуже переймався християнством.

У підлітковому віці ірландські пірати захопили його і продали в рабство. Шість років юнак працював пастухом, за цей час вивчив ірландську мову та звичаї, а також переосмислив свою колишню байдужість до віри. За переказами, уві сні він отримав повеління від Бога втекти від господаря. Патрик покинув Ірландію, проте прагнув повернутися, щоби проповідувати Євангеліє. Остаточно зміцнили це бажання сни, у яких його кликали голоси численних ірландців.

Щоб належно підготуватися до служіння, Патрик навчався у двох місійних школах на півночі Франції та став священником, а по смерті ірландського єпископа святого Палладія 432 року посій його місце. Проповідував Євангеліє на півночі й заході Ірландії, де ще не чули про Христа, найперше йшов до володарів, аби просити дозволу на діяльність. Звершив багато чудес: зцілював, воскрешав, залишав по собі чисті джерела. Таємницю Пресвятої Трійці пояснював через образ листя конюшини, яка згодом стала національним символом Ірландії.

В ризниці Свято-Вознесенського чоловічого монастиря зберігається ікона з часткою святих мощей святителя Патрика.