Арсеній на війні втратив брата…
Два брати, Олексій та Арсеній Кривешки, боронили нашу країну від ворога з 2014 року. Олексій боровся до останнього подиху…
Сумну звістку повідомили у громаді:
– Схилімо голови… Біль та смуток знову огортають нашу громаду. Загинув житель села Щітки, Герой — Олексій Кривешко, який ще з 2014 року та з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну захищав наш з вами спокій та відстоював рідні землі…
Земляки навколішки зустрічали свого Героя Олексія Кривешка і проводжали його до рідної домівки живим коридором.
Захисник Маріуполя, 30-річний Віталій Діденко, повернувся додому
І знову біль, і знову втрата на Чечельниччині… Додому навічно повертається один із захисників Маріуполя — Віталій Діденко із позивним Чечель, який був і назавжди залишається патріотом своєї малої батьківщини, рідного Чечельника та всієї України. Бійці «Азову» – це приклад незламності, гідності та свободи. Це вони, мужні воїни, як Віталій, до останнього боронили східні кордони нашої України. Це вони показували неймовірні приклади героїзму.
Земляки розповідають, що Віталій у 2015 році вступив до полку «Азов» і з того часу стояв на сторожі нашого миру. 27 липня його родина і друзі зустрічали востаннє. Громада і вся Вінниччина схиляють голови та низько вклоняються батькам Віталія. Щирі співчуття всій родині. Подвиг Віталія і всіх його побратимів навіки в історії незалежної та вільної України, за яку вони поклали життя…
Загинув 34-річний Сергій Гармишев, який захищав нашу країну від ворога в Новолуганську Бахмутського району
Останні дні рідні та знайомі посилено шукали бійця, сподіваючись на диво. Документи, телефон і верхній одяг військовослужбовця, як зазначалося в пошуковій інформації, було знайдено. Але місце перебування самого бійця не було відомим. Тож хоч з військкомату прийшла похоронка, жевріла надія, що, може, Сергій живий… Але, на жаль, рашисти забрали таку надію.
28 липня в Козятині день жалоби. Приспущені Державні прапори та прапор міста.
Ось що розповідають про загиблого героя його земляки:
– Сергій Гармишев — щирий, порядний, працелюбний патріот України.
Навчався у школі-інтернаті-гімназії, працював охоронцем. 7 червня був мобілізований та призваний до лав Збройних сил України на посаду стрілець у складі 5 парашутної десантної роти. Сергій загинув 20 липня у бою за Батьківщину біля селища Новолуганське. Загинув, захищаючи нас і з вами, загинув від страшного звіра, якому ім’я росія.
Поховали Сергія на Алеї слави на міському кладовищі.
Сергій був найкращим сином, чоловіком та батьком. Пам’ять про нього буде вічно жити, адже Герої не вмирають! Смерть кожного українського воїна – велика втрата для цілого війська, нашої громади та України.
У госпіталі від поранень помер Олег Горбачук зі Жмеринщини
– Досвідчений воїн, який в юності пройшов через страшне горнило афганської війни, а потім безстрашно захищав Україну від ворожої навали рашистів та отримав важкі поранення… 1 серпня в одеському госпіталі серце 55-річного Олега Горбачука зупинилося, – повідомили у громаді.
Максим не дожив до свого 23-річчя лише 17 днів…
У день народження сина мама Оксана Швець описала свій біль за єдиним сином:
– ТобІ сьогодні мало би виповнитися 23 роки. Але 17 днів тому, коли я чекала від тебе вісточки: «в мене все норм, ти як?»… мені подзвонили і сказали найстрашніші слова, які приносять такий пекучий біль, що ніяка пігулка не допомагає: «Максима більше немає»…
Клята війна забрала єдиного сина, коханого хлопця, дорогого внука, любимого племінника, брата, похресника, нанашула, вірного друга, надійного побратима та й просто гарну Людину…
Ти мріяв, складав плани. Скільки ти міг зробити ще для оборони України, створити сім’ю. Ти завжди казав: «Не переживай, Перемога буде обов’язково за нами». І я вірю. Вірю всім, хто зараз захищає Україну, і тим, хто допомагає захисникам. Вірю, що твоя смерть не буде марною.
Людмила Поліщук
