У Веселівці всі знали його як Ростика Бойка, доброго, спокійного і вихованого юнака. Все , як у всіх сільських дітей: школа, поміч батькам по господарству, море друзів. Продовжив навчання в Теплицькому професійному аграрному ліцеї, вибрав фах електрика. А потім армія. Призвали – пішов служити без жодної думки, що може бути якось інакше.

Так само вчинив, коли отримав повістку про мобілізацію. Рідні зібрали Ростислава в дорогу за якісь лічені години…

А вдома залишився синочок, якому лишень виповнився рік, кохана дружина, сестричка, з якою були єдиним цілим і батьки, для яких був надією і опорою…

Ростислава в числі небагатьох побратимів відібрали для спецнавчання закордоном. Пройшов його за пришвидшеною програмою і знову на «нуль».

Бог його вберіг в Десні. Саме тоді, коли було здійснено цільове влучання у військову частину.

Потім Ростик ще кілька разів був на межі виживання. І вижив!

В ту страшну ніч ніщо не віщувало біди. Виконав завдання. Повернувся. Поспілкувався з рідними, заспокоївши, що йде на відпочинок.

Клятий «приліт» забрав його молоде життя. Раптово й непередбачувано. Скажете, це війна! Так! Це війна… Але вІйна, котру нам нав‘язала забита страхом, безвольна русня зі своїм божевільним карликом.

Не для війни наші матері народжують синів і доньок! Не для війни ми прагли розбудовувати наші міста і села!

Кацапи давилися від того, що ми пішли від них на роки вперед в усьому. Ми були для них, як кістка в горлі. А особливо наша молодь – розумна, самодостатня і надзвичайно патріотична!

Ростику! За тобою сумує вся Веселівка… В гіркій жалобі вся Теплицька громада, тому що про тебе від усіх, з ким би не спілкувалася, звучать лише теплі, світлі слова…

Спи спокійно, наш тепер уже вічно молодий земляче… Твої побратими уже карають за тебе тих кац…ких «асвабадітєлєй»! В пам‘ять про тебе, заради майбутнього твого синочка, заради життя твоїх рідних і земляків.

Слава тобі, Герою! Ти таким був і таким залишишся в спогадах усіх, хто тебе знав і любив, з ким тебе доля зводила у мирському житті.

З Ростиславом Бойком тепличани прощатимуться завтра, у с. Веселівка.

Ірина Лупещенко