Орден Княгині Ольги вручили легенді українського кіно Людмилі Алфімовій

Нагороду вона отримала не лише з нагоди свого чудового 85-річного ювілею, а й через всенародну любов до її кіношних героїнь: солдатки Софії з “Весілля в Малинівці”, черниці Миронії з “За двома зайцями”, Одарки з “Прощавайте, фараони!”.

Цього дня на подвір’ї зібралося чимало людей, щоб привітати ювілярку і особисто доторкнутися до легенди. А вона, випромінюючи неймовірну енергетику та харизму заряджала усіх позитивом. Адже не зважаючи ні на які труднощі та випробування, Людмила Алфімова вважає, що прожила чудове і яскраве життя, зустрічалася з цікавими людьми. І найперший серед них це її другий чоловік — Іван Кальницький.

Ця історія кохання триває і досі, не зважаючи, що п’ять років тому Івана Сергійовича не стало. Але він все одно поряд з іменинницею — на великій вазі, котра вже не вміщала квітів від шанувальників. А ще — в серці. І віриться, що про таке кохання, заради якого Людмила Алфімова на піку своєї популярності покинула столицю і переїхала до села Печера Тульчинського району, – ще колись знімуть неймовірний фільм.

Людмила ніколи не мріяла стати актрисою, як це часто буває. Вона марила літаками. Після десятирічки закінчила аероклуб, літала на винищувачі, навіть опанувала вищий пілотаж. Батькам це не дуже подобалось. Та в навчанні далі відмовили: пояснили, що дівчат на реактивні літаки не беруть. Тоді Людмила пересіла в автомобіль. І літає трасами вже 65 років, шокуючи  крутих перців на модних джипах.  А в театральний вступила, аби хоч у театрі чи кіно можна було стати льотчицею. Її зарахували в майстерню Леся Сердюка, де навчалися такі таланти, як Наталя Фатєєва, Леонід Биков, Людмила Гурченко.

За всю свою тривалу кар’єру Людмила Іванівна знялася в понад 40 кінофільмах, а озвучила близько 170.

Зі своїм першим чоловіком льтчиком Феліксом вона розлучилася відразу ж, як закохалася з першого погляду  у голову колгоспу, де знімався фільм “Прощавайте, фараони”, Герося Соцпраці Івана Кальницького, котрий був старший від неї на 12 років. Але разом  вони поєднали свої долі тільки через двадцять років! Залишити Поліну Леонтіївну (Іван був молодший за неї на 15 років), яка врятувала йому життя (сховала молодого партизана з револьвером у руці від німців за заслінкою печі; потім вилікувала пилком, прополісом від туберкульозу) Івану Сергійовичу не дозволяло сумління. Вони ніколи не були офіційно подружжям. Просто жили разом.  Тільки після смерті Поліни він запропонував Милі-Людмилі (так він багато років називав Людмилу Алфімову) переселитися до нього. Безмежно щасливий  чоловік  подарував їй будинок управляючого маєтком графів Потоцьких у Печері. Сувора будівля, вкрита гранітом, з високими стелями і своєю історією. Квартиру в центрі Києва, на Паньківській, Людмила Іванівна продала, на гроші від квартири купила автомобіль.

Вони прожили у любові і злагоді 13 років. Іван Кальницький пішов з життя у 2006 році. Коли Людмила Іванівна залишилася жити сама, то доводиться тримати пістолет із гумовими кулями з дозволом від палкого прихильника — генерала Василя Поліщука.

На ювілей до Людмили Алфімової приїхала донька Єлизавета з чоловіком та онуком. Вона  теж актриса. Друга донька Олена разом з чоловіком Володимиром  працюють фізіотерапевтами у приватній клініці в Нью-Йорку, США. Людмила Іванівна має чотирьох онуків і трьох правнуків.

Доньки намагалися перевезти маму  хоча б до Києва. Але їй найбільше подобається в Печері, де навіть повітря цілюще. Бо зірка не зважаючи на свій поважний вік, і досі почувається на 25 років