– Що таке щастя? Де його купити?
– Щастя? Ні, його не купиш… Щастя можна народити!..
У Вінницькій обласній клінічній лікарні імені Пирогова з’явилась трійня. Вікторія Попович та її чоловік Сергій звикають до статусу багатодітних батьків й не відходять від своїх дівчаток.
– З дружиною ми виховуємо 7-річного синочка Максима, цього року він закінчив перший клас. Мріяли про донечку, аби була маминою помічницею. Тож новина про те, що кохана завагітніла, стала для нас великим щастям. Той день, коли дізнались, що буде аж трійко малюків, не забудемо ніколи. З Вікторією, яка була на четвертому місяці, ми пішли на планову УЗД. І вже тоді лікар повідомив — буде трійня. Рідні нас відразу підтримали, — каже тато діточок Сергій Попович. — Вагітність дружини проходила складно, доводилось часто лежати у лікарнях, адже виносити трійню — це справді подвиг. Найважче було пережити розлуку – відколи ми з Вікторією почали зустрічатись, ніколи не розлучались. Після весілля навіть працювали разом. Тож постійно були на зв’язку, адже бути поряд я не міг через карантинні обмеження.
Народилась трійня за допомогою кесарського розтину на восьмому місяці вагітності. Вага немовлят становила 1200, 1300 та 1600 грамів. За їхнє життя боролись лікарі-неонатологи та весь медичний персонал. За це ми безмежно їм усім вдячні. Майже місяць діти перебували у реанімаційному відділенні. І вже потім місяць з мамою, допоки не набрали вагу.
– У день пологів та наступні три дні я постійно знаходився під вікнами пологового. Гінеколог Жанна Миколаївна, яка оперувала дружину і допомогла дівчаткам з’явитися на світ, виходила до мене, підбадьорювала і заспокоювала мене і дружину. Побачив малюків лише на виписці, до того лише на фотографіях, — додає Сергій Попович. — Дівчаток дружина назвала Валерією, Веронікою та Софією. Для себе я вже навчився відрізняти своїх «квіточок» одна від одної. Вже зараз ми вдома, і дружина не відходить від малечі. Ми розуміємо, що соціальна няня-помічниця їй буде потрібна обов’язково, адже Максим повернувся до школи, мені потрібно забезпечувати родину. Так, моментами буває складно, але щастя бути батьками переважає всі негаразди. Тому не бійтесь, народжуйте, і з Божою та людською підтримкою все вийде.
Нещодавно родина Поповичів охрестила своїх малят у місцевому храмі, зворушливі кадри вже зібрали сотні захоплених коментарів.
Віталіна Володимирова
Доброго дня. А де можна знайти зворушливі кадри, які зібрали сотні захоплених коментарів? Можна , будь ласка, посилання на запис?