Жмеринчани шоковані подіями останніх днів. Ще вчора Євгена Поповського всі знали як порядного та працьовитого сім`янина, а вже сьогодні обговорюють його самогубство на одній з зупинок містечка.

Люди кажуть, що його повісили місцеві мажори. Жмеринчани розповідають, що в ту жахливу ніч з 14 на 15 вересня Женя врятував дівчину від згвалтування, бо на його очах тіж самі мажори намагалися затягнути її в машину. Та найнезрозуміліше те, що судово-медична експертиза дала висновок – самогубство.

Для того, щоб дізнатися правду, ми поспілкувалися з мамою покійного — Лобов’ю Добрянською. Вона також заявляє, що сина вбили. Каже, що поліція прикриває злочинців і її версію абсолютно не хоче сприймати. Жінка не збирається мовчати про скоєне та вимагає правосуддя по цій справі. На шпальтах «33-го» жінка вирішила розповісти свою материнську правду.

– Мій син Євгеній проживав у цивільному шлюбі. З дружиною вони разом уже щасливих 2 роки, але у березні у них почалися нелади. Тому певний час він вирішив пожити зі мною. З синочком Максимом ми підтримували зв`язок, йому лише 1 рік 7 місяців. Женя постійно навідував, телефонував і ніколи не думав про те, щоб покинути свою сім’ю. Жодних погроз не було, бо з боргів вони мали лише один кредит у банку, який використали для сімейних потреб. Він був роботящий — ніколи не лінувався та завжди шукав підробітки. В основному їздив на будівництва. Та і лихі компанії намагався оминати стороною. Жені було лише 27 років. Здоровий і ніколи не зловживав алкоголем чи наркотиками. Звісно, як і кожен, іноді з друзями випивав пива, але це було не часто, — розповідає мама убитого Любов. – Перед вбивством цілий тиждень їздив на роботу у Вінницю. Йому було важко добиратися, тому виклав на свою сторінку у Фейсбук оголошення про пошук квартири і за декілька днів уже успішно найняв житло і навіть жив там.

Це по-справжньому була щира людина. Планував забрати до себе на квартиру дружину Мирославу та синочка. Постійно говорив про їхнє майбутнє. У нього навіть не було часу на якісь суїцидальні думки… І от та жахлива неділя, 13-те…

Разом з колегою по роботі він знайшов собі підробіток у Жмеринці. Відповідно весь день вони були там. Я зателефонувала до нього увечері, і він сказав, що зараз з Мішею на зупинці поговорить і піде додому спати. Як стало відомо мені пізніше, до них підійшли місцеві і виникла суперечка. Бійки не було! Вони поштовхалися і розібралися на словах. Але поруч проїжджав патруль і змусив їх писати пояснювальні.

Близько 5-ї години ранку на очах у Жені якісь чоловіки намагалися затягнути в машину дівчину. Мій син за неї вступився і не дав цим зловмисникам зґвалтувати її! Вважаю, що саме за це з ним так жорстоко розправилися! Але тепер поліція явно це прикриває…

Вже о 7-й ранку мені повідомили про те, що мого сина знайшли повішаним на зупинці поблизу місцевого «гадючника». Мій синок стояв підвішений, немов свічечка. Все лице було в синцях, а горло було затягнуте і перев’язане мотузкою. Як можна було таке «списати» на суїцид? Вся Жмеринка говорить про те, що бачили, як його били кастетом! Найголовніше, що, коли я приїхала до моргу, а це була приблизно 8-ма година, слідом приїхав судмедексперт з Шаргорода, я навіть не зрозуміла, коли він його оглянув, бо буквально через 5 хвилин викликав нас з чоловіком до себе і почав запевняти, що це суїцид… У мого сина все лице в гематомах, а слідчий сказав мені, що Женя міг собі при конвульсіях завдати таких ударів…

Я вимагаю мене почути! І покарати винних у скоєнні такого злочину! Моя дитина не єдина, хто страшно помер від рук душогубів, то давайте вбережемо хоч інших!!!

Софія Копач