Земельний скандал все дужче розгоряється у Тиврівському районі, а саме – у селі Жахнівка. В околиці вже починають називати це «земельною аферою». Бо через несправедливий, на їхню думку, поділ ще державних земель жителі звертаються до губернатора області.
Справа в тому, що охочих приватизувати землю багато, проте дістається вона лише одиницям. То хто ж ці люди? Як розповідають жителі села, основні власники земель району — це колишні та нинішні голови сіл та депутати. Пів року тому постало питання про виділення землі для круглих дітей-сиріт. Проте їм було відмовлено.
Про це розповідає депутат Тиврівської районної ради Оксана Яремчук.
– У селі Жахнівка проживає дві сестри — круглі сироти Лідія та Наталія Блажевські. Молодшій — Лідії — зараз 21 рік і вона має донечку. Старшій — Наталії — 28 років, і у неї днями народилося третє дитя. Вони з багатодітної сім`ї, але більше десяти років тому стали круглими сиротами. Спочатку померла матір, а потім батько. У них немає жодної допомоги і навіть рідних людей, тому опіку над ними вирішила взяти я. Дівчата написали заяви на отримання землі, бо мають право на неї претендувати за ст. 19 Конституції України та 116, 118 Земельного кодексу України. Але 2 березня 2020 року на 31-й сесії їм було відмовлено у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для введення особистого селянського господарства. Натомість цю землю дали іншим людям — депутатам. Зараз я намагаюся відсудити цю землю, бо знаю, що дівчатам-сиріткам вона потрібна значно більше. І знаю, що правда на моєму боці!
Як стало відомо нашим журналістам, і справді на сесії 16 червня надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Тобто ті самі землі, які сільська рада не надала дівчатам-сиротам, вона видала Швидюк Лілії Леонідівні — дружині місцевого депутата, у розмірі 60 соток. Сама ж пані Лілія каже, що вперше чує про подібні сільські суперечки за землю. Каже, що свою ділянку замовляла ще задовго до рішення сесії стосовно дівчат-сиріт.
– Цей город дійсно на мені. Я написала заяву до сільської ради, і мені на сесії надали цей город. Взагалі не пам’ятаю ніяких дітей-сиріт. Земля, на яку я написала заяву, стояла 60 років. Це чагарники, а не земля. Батьківщина тітки мого чоловіка. І нам сесія надала цей шматок землі. До мене ніхто не звертався, не казав, що хоче взяти цю землю. Там ще є частина, її можна брати, але ніхто нічого не каже, — розповідає Лілія Швидюк.
До речі, на все село залишилося лише 10 корів, хоч ще 3 роки тому було 50. Жителі кажуть, що проблема в пасовищі — його просто вже немає. За земельним планом 2000-го року, у Жахнівці було 90 га. У 2020 році пасовиська фактично не залишилося, бо землям надали інше цільове призначення.
Софія Копач
