Україна перебуває у кризі. Ми знаходимося на порозі другої хвилі епідемії COVID-19. Але навіть перед такою серйозною загрозою країна рухається не туди, витрачаючи кошти на PR влади, а не на те, що дійсно потрібно суспільству.

Як нещодавно заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан, із 25 млрд гривень, які були акумульовані на боротьбу з коронавірусом, жодна копійка не пішла на придбання хоч одного апарата ШВЛ.

Натомість 12,6 млрд грн. виділили на будівництво доріг. А страхові виплати і матеріальна допомога медикам взагалі почали виплачуватись тільки у вересні, через 7 місяців після початку карантину.

Тобто, поки влада з «ковідного» фонду будує дороги та займається передвиборчою агітацією – медики залишилися без захисту та доплат. І якщо з київською владою все зрозуміло, то що ж могла б зробити влада місцева?

На мою думку, розвиток медичної сфери має стати одним з пріоритетів розвитку міста.

Що б я зробив на місці міського голови Вінниці? В першу чергу, об’єднав би лікарські інформаційні системи першої ланки сімейної медицини та другої ланки профільних фахівців. Така Єдина система дозволила б мешканцям отримати інформацію про медичні послуги та вчасно і швидко потрапити на прийом до потрібного спеціаліста у конкретному закладі, а отже – вчасно отримати медичну допомогу. Тим більше, що зараз система практично паралізована через необдумані карантинні обмеження, адже люди хворіють не тільки на Ковід, є й ті, хто потребує постійного медичного догляду через інші хронічні захворювання.

Тож на сьогодні склалася така ситуація, коли вінничани не знають ані про можливі лі­карські послуги, ані про кількість вільних ліжок в лікарнях тощо.

По-друге, я б розробив та впровадив механізм підтримки лікарів Вінниччини. Медичні працівники заслуговують на гідні умови роботи, на справедливу оплату праці. Реформа децентралізації дає такі можливості міській владі, так само як і можливість забезпечити розбудову міських лікарень, розширити спеціалізовані консультації.

Я переконаний, що мешканці Вінниці повинні мати можливість лікуватися вдома, а не їздити до Києва чи інших великих міст. Розвиток медицини в місті суттєво збільшить і підвищить тривалість та якість життя вінничан. Для реалізації програми у нас є фахові спеціалісти, які готова брати відповідальність і впроваджувати реальні зміни у медичній сфері міста.

Іншим пріоритетом я б зробив захист наших вчителів. Адже замість обіцяних Володимиром Зеленським «передвиборчих» 4 тисяч доларів минулого тижня Кабінет Міністрів «заморозив» надбавки педагогам. І це при тому, що зараз вчитель знаходиться в не меншій зоні ризику, ніж лікар. Тому б моїм завданням №1 було б страхування вчителів Вінниці на випадок захворювання COVID-19.

У Вінниці працюють майже 7 тисяч освітян. Думаєте, на страхування у міському бюджеті немає грошей? Ні, немає волі, бажання і відповідальності! При раціональному плануванні і використанні бюджету міста – все це реально!

Ми звикли думати, що міс­цеві вибори – це виключно про дороги, каналізацію тощо. Але місцеві вибори – в першу чергу про людей, які тут мешкають. Успішна громада неможлива без якісної та доступної освіти і медицини. А для цього ми повинні захистити вчителя та підтримати лікаря. Я як кандидат на посаду міського голови Вінницької ОТГ та команда «Європейської Солідарності» впевнені – настав час великих звершень для Вінниці.