Ми запитали, як він ставиться до нагальних проблем округу, та як планує їх вирішувати після обрання.
Вінниця — не Венеція
Пішов дощ — місто затопило. З цією повсякденною реальністю вимушено стикаються жителі Вінниці. Причому затоплює так, що машини стоять у воді, на вулицях збираються калюжі, які просто неможливо перестрибнути чи обійти. Про який комфорт можна говорити за таких умов?
Грамотно спроєктовані системи водовідведення дадуть можливість не витрачати на полив міських газонів воду з водопроводу, а накопичувати її з дощової та використовувати для потреб міста. Наприклад, у США при проєктуванні кожного будинку все продумується таким чином, що 2-3 см опадів взагалі не становить проблеми, не треба навіть використовувати міську систему водовідводу, яка покликана допомагати лише у випадку довготривалих дощів. Чому б цей досвід не запровадити у нас?
Парки та пляжі — суспільна власність, тобто для кожного в місті, а не місце для забудови
Щоразу, коли Вінницю порівнюють із Європою, кажуть про зелені насадження у центрі чи нові гарні будинки.
Сьогодні відкривають нові сквери, в той час як величезні рекреаційні комплекси залишаються занедбаними. Впорядковується чудова набережна біля фонтана Рошен, а за 200 метрів величезна набережна від Центрального до Київського мосту просто розвалюється на очах. Щодня там ходять сотні людей із дітьми, які ризикують щонайменше спіткнутися, а у гіршому випадку — впасти в річку через відсутність загороджень.
«Бригантина», яка для всього мікрорайону є улюбленим місцем відпочинку та пікніків, вкотре стає об’єктом зазіхань забудовників. Пляж «Хімік» та парк постійно обіцяють оновити, реконструювати. Обіцянок ми вже чули багато.
Гроші громади повинні бути спрямовані на облаштування громадських місць. Пляжі та парки повинні бути оновлені та залишатися тим оазисом справжньої природи в місті, куди можна піти на пікнік чи вийти відпочити із дітьми. Місто повинно заборонити будь-які будівництва, капітальні чи «тимчасові», у цих зонах. Це правило має стосуватися усіх: релігійних конфесій, пільговиків та бізнесменів.
Краще 20 маленьких спортивних майданчиків, але у кожному дворі, аніж один великий у центрі
Де дітям грати у футбол? Чи захочуть хлопці з ГПЗ їхати аж до «Локомотива», щоб пограти у футбол? Багатьом школам нашого району обіцяють стадіони, але, на жаль, чомусь їх ще досі немає.
Я розумію, що стадіон коштує дорого, проте місто повинно створити недорогі проєкти для дворів, які дозволять навіть на умовах співфінансування побудувати невеличкі майданчики для футболу, баскетболу тощо.
Змінювати місто потрібно, але враховуючи думку громадян
Світ змінюється, прогрес видно в усьому. Звичайно, місто потрібно змінювати та оновлювати. З цим не сперечатиметься ніхто.
Але мене дивує те, що рішення про зміни ухвалюють взагалі без врахування думки громадян. Питають урбаністів, закордонних спеціалістів, усіх, крім громади. Громадські слухання, які покликані донести думку містян до влади, рідко можуть якісно виконати свою функцію. Там лунає думка лише тих, хто дійшов. Чи має змогу туди прийти мати з дитиною, водій, який постійно на роботі, пенсіонери? У результаті ми отримуємо рішення, які виглядають гарно на папері. В реальному житті вони якщо і працюють, то точно не так, як було заплановано. Свідченням цього є і величезні затори, і щомісячна зміна схем руху та світлофорів.
