Віталій Дужак, громадський активіст, через суд домігся розкриття списків отримувачів, які були незаконно засекречені. Де ще є вільні ділянки — також. Чекаємо сенсації разом.
Кожен мешканець міста згідно зі ст. 121 Земельного кодексу України має право отримати до 10 соток землі для індивідуального житлового будівництва. Здавалося б, держава піклується про своїх громадян, але, на жаль, кодексом не передбачається — де може отримати людина цю землю і в якому порядку. Відповідно вчителі, медики, атовці та інші місцяни цю землю отримати не можуть. Бо уряд каже «її немає». Але кожної сесії 10 соток землі таки виділяються. Про це розповідає Віталій Дужак.
– Віталій, ви з тих, хто ризикнув піти проти вінницької влади. Яким чином ви дізналися про схему розкрадання землі чиновниками?
– Два роки тому, коли я зайнявся проєктом будівництва. Почав спілкуватися з багатьма людьми, які займаються земельними питаннями в місті. Через певний час зрозумів, що земельними ділянками володіють всі ті люди, котрі при владі. А це заступники, директори та депутати. Тобто особи — посадовці. Тим паче в них не просто по одній ділянці на 10 соток, а по декілька відповідно оформлених на себе та на всіх родичів.
Я особисто був свідком, коли кожної сесії піднімається земельне питання — виділяється по 10 соток кільком людям. По-перше, ділянки роздаються там, де взагалі не можна роздавати. До прикладу, Вишенське озеро, дерибан якого приписують цілій династії депутатів-Ткачуків. Або ж на Старому місті біля будинку відпочинку. Там виділили ділянку, на якій знаходиться озеро, а написали, що це штучна водойма. І оформили як приватну власність. І таких прикладів можна навести сотні. Відповідно ті, хто прикривається законністю, самі ж її порушують.
– Річ у тім, що всі подібні афери у рядах влади прикриваються законністю. Поварившись в цій кухні два роки, я зрозумів, хто є хто. Земля має надаватися тим, хто йде в першу групу пріоритетності. Але кожна людина має розуміти, що у неї є право отримати земельну ділянку. Але існує вона в реальності, а не в положенні, лише для своїх «кумів», «сватів», «зятів» та, звісно ж, братів, батьків та дітей. До прикладу, реальна історія одного чиновника. Чоловік працює на держслужбі умовно за 10 тисяч гривень у місяць. А коли я шукав землю для забудови, то дізнався, що цей самий «чиновник» продає ділянку на околиці Вінниці за 1 млн доларів. Мене довело це свавілля, і я вирішив протистояти беззаконню. Спершу я надіслав інформаційний запит на міську раду. Поставив 8 конкретних запитань, в тому числі я хотів побачити імена та прізвища людей, котрим видали землю. На що мені прийшла відповідь, де вказано, що це захист особистих даних і ніякої інформації я не отримаю. Але, згідно з законом України про захист персональних даних, я маю право отримати ім’я та прізвище, це не вважається тими данимим, котрі не можна розголошувати.
Тому я звернувся до суду і виграв цю резонансну судову справу у Вінницької міської ради. І тепер вона зобов’язана оприлюднити списки власників землі у Вінниці.
– Два роки тому вінницька влада заблокувала ваш проєкт будівництва. Чи є у цій запеклій боротьбі особистий інтерес?
– Проєкт абсолютно незаконно заблокували. Вони використали свої механізми. Я борець за справедливість. І зараз хочу правди! Цей суд — тільки початок, я не зупинюся… Якщо вже влада прикривається законністю, то нехай ж її дотримується!
Софія Копач
