У цьому випадку Таня Тихоненко не втратила нічого. Вона стала відомим вінницьким майстром, власницею студії краси, до якої черги. І працює вона інколи із 8 до 11. Але чи багато у нас залишиться таких викладачів фізики і математики?

У минулих номерах ми публікували інтерв’ю із він­ничанкою, кращою ученицею і червонодипломницею медуніверситету Маргаритою Макаровою, яка вимушена була шукати роботу за кордоном, бо у Вінниці знайшла 0,25 ставки стоматолога. І вже в ОАЕ, одній із найуспішніших країн світу, її оцінили, і там вона стала хірургом. Сьогодні — ще одна розповідь про червонодипломницю вже із педвузу: фізика — математика.

Всі, хто був хоч раз у Тані як пацієнт, одразу бачать перед собою не лише красуню, але, може, аж надто ерудованого майстра. Навіть незважаючи на те, що в наш час і випускники медичних, педагогічних та інших вузів вимушені підробляти чи взагалі перекваліфіковуватись.

Але Таня і тут особлива. Вона йшла на фізико-метаматичний факультет Вінницького педуніверситету не за велінням батьків чи аби куди… Вона любила професію педагога і мріяла навчати дітей. Тому й була кращою студенткою факультету та вузу. Там і чоловіка свого зустріла. Але він раніше закінчив вуз, тому працював у Вінниці.

– Та коли я звернулась, щоб працевлаштуватись у вінницьких коледжах, мені назвали цифру хабаря у кілька тисяч у.о.

Я була шокована… Виявляється, пріоритетними в нас є не знання чи той же червоний диплом, мої знання та педагогічні здібності виховувати розумних дітей, вчити їх точних наук, а конверт із хабарем? Далі я спробувала влаштовуватись до школи. Мені сказали, що буде конкурс… але чогось конкурсу не було. А на вакантному місці невдовзі була моя «блатна» колега… зовсім не червонодипломниця.

І тоді мені нічого не залишалось, як йти на курси манікюру та пердикюру, бо ж потрібно було жити і разом з чоловіком маленького сина ростити. В ріелтори вимушений був перекваліфікуватись і мій чоловік.

Найнялась я спочатку в салон, де було місце… а вже потім сама відкрила власний.

Щоб здобути клієнтуру, треба було зарекомендувати себе, показати свою роботу. В нас конкуренція чимала. Доводи­лось навіть вислуховувати претензії від колег по цьому ремеслу: мовляв, клієнтів відбиваю… Та тільки вони мають право вибору, куди йти…

А йдуть до Тані, тому що тут продумано все до дріб­ниць. Чистота ідеальна. Правила гігієни — на найвищому рівні. Бо ж і Таня щоденно ризикує, приймаючи пацієнтів. А вдома ж чоловік та маленький синочок. У Шаргороді — її батьки, на Бершадщині — чоловікові. Вони їздять до них допомагати, як і батьки допомагають молодому подружжю. Треба про всіх безпеку в умовах пандемії думати…

Тому у Тані для кожного клієнта — окремі матеріали і все індивідувальне. І все розкладене по поличках та підписане.

Одним словом, «математика приводить розум в порядок»… на жаль, поки що лише крилаті вислови можна сказати про математичний фах майстрині педикюру, манікюру та педагога.

Все більше спілкуючись із Танею, я пізнаю її чисту душу і серце, вона віруюча. Бачу сповнений патріотизму світогляд, манеру поведінки, глибоку ерудицію і думаю:

– Як добре, що я знайшла такого майстра… і як жаль, що мої діти, онуки, як і ваші, втратили такого педагога.

Запитання лише одне:

– Скажіть, яке майбутнє чекає цю країну і наших дітей, коли всюди блатні і все по блатах та через хабарі?

Тетяна Квасюк