Сім років тому в селі Голодьки Хміль­ницького району запрацювало єдине в Україні підприємство з вирощування гарбузів та виробництва очищеного сухого гарбузового насіння — ТОВ «Фірма «Поділля».

І це був би гарний початок до оптимістичної історії про дуже вдалі іноземні інвестиції. Адже створене це підприємство завдяки австрійському бізнесмену Ясміру Даякаю, котрий вклав у нього майже 10 мільйонів доларів. Підприємство працювало дуже потужно, відраховувало немалі податки до районного бюджету та сільської ради, розвивало соціальну сферу. Керували і працювали на ньому справді по-європейськи.

Але зараз на підприємстві порядкують невідомі хлопці спортивної статури. Робота паралізована! Як могло так статися, що успішне підприємство раптом опинилося на межі виживання?

В’ячеслав Вяткін, директор компанії Террасід, однієї з групи компаній, які належать австрійській сім’ї Даякай, котра інвестувала у це підприємство гроші, розповів:

– Ясмір Даякай був бізнесменом світового рівня, його підприємства працюють у Хорватії, Італії, Росії, власне, і в Австрії. У 2010 році він вирішив вкласти інвестиції і в Україну, бо звідси родом його дружина. Так народилися 10 дочірніх підприємств, серед яких завод у Голодьках — один з найкрупніших. Але сталося так, що він довго хворів, і, по суті, всі справи вели я та його пасинок Дмитро Шепелєв. У листопаді минулого року його не стало. Після смерті Ясміра вже у грудні з’явився український бізнесмен Андрій Гордійчук, відомий на Хмельниччині депутат обласної ради, котрий позиціонує себе як громадський діяч і меценат. Він був співвласником крупної корпорації «Сварог Вест Груп» (яка була розорена та знищена), він раптом виявив бажання купити всю українську частину бізнесу австрійської фірми. Тоді ж, у грудні, нібито був підписаний меморандум про наміри купити українські компанії. У ньому були визначені певні процедури, але покупець не думав їх дотримуватися. Після цього австрійці, діти померлого бізнесмена Мішель і Даніель, відмовилися продавати українську частину свого бізнесу і посилили намагання стабілізувати ситуацію. Але вся проблема полягає в тому, що продавати бізнес вони відмовилися, а люди, котрі хотіли купити його, своїх намірів не змінюють! Люди бажаючого захопити підприємство увірвалися до офісу в Голодьках, де знаходилися документи наших підприємств, і невдовзі почалися перебої з виплатами зарплат. По суті, це рейдерське захоплення. За фактами таких захоплень, які майже одночасно почали відбуватися на усіх підприємствах австрійського власника, вже порушено 7 кримінальних проваджень. Зловмисники діють нахабно, показують документи з підписами, котрі насправді ніхто не підписував. Як, наприклад, підписаний Ясміром Даякай документ, але на момент підписання цього документа його в Україні не було. Він лежав у лікарні в Австрії у критичному стані і фізично не міг підписати будь-які документи! Саме на Вінниччині у нас виникла велика проблема, бо договори оренди, котрі не були підписані, з’явилися нізвідки, на завод зайшли сторонні люди. А ще проблема полягає в тому, що, на нашу думку, рейдерам дуже допомагає керівник відділу поліції пан Романюк, котрий на камеру відкрито заявив, що представляє інтереси компанії, котра належить підставній особі Андрія Гордійчука – пану Цимбалюку. Той у Голодьках заявляє людям, що це все він вже купив (хоча йому підприємство ніхто не продавав). Це через цю людину на заводі виникають якісь «надуті» боргові зобов’язання, якісь величезні фінансові допомоги, про які ми нічого не знаємо. Спочатку всі наші звернення до поліції блокувалися. Нам доводилося через суд зобов’язувати поліцію виконувати їхню роботу. Таким чином відкривалися вищезгадані кримінальні провадження.

Прикро, але наша система настільки корумпована, що будь-яке рішення можна купити. Австрійці цього не розуміють, вони живуть у цивілізованому світі, де поняття рейдерства не існує!

Після таких зухвалих подій австрійці вже не поспішають заводити сюди якісь гроші. Вони шоковані цією ситуацією. Наразі підприємство в Голодьках поділене на дві частини. Саме підприємство і склад готової продукції, котрі належать фірмі «Поділля», контролюються людьми Гордійчука. Ці браві хлопці на бусах з федерації боксу здійснюють фізичну охорону. Вони залякують місцевих мешканців, розповідаючи, що увесь завод належить їм. Ми намагаємося платити людям, наскільки це можливо. Утім, були змушені скоротити штат до 40 людей, бо запустити завод у таких умовах неможливо. Без роботи залишилося більше сотні людей.

До всього вищесказаного варто додати одне: наші колеги розповідають, що Гордійчука вважають хмельницьким аферистом всеукраїнського масштабу. Він придумав схему «віджиму» підприємств і вдало нею користується. Утім, на будь-яку фізичну силу знаходиться юридична сила законів, і в Україні вона, хоч і повільно, але все ж працює. Тому боротьба буде запеклою.

Від редакціії: опоненти у цій історії мають право висловити свою думку.