Схоже, Ямпільсько-Могилів-Подільська війна уже почалася… І не дай Боже, щоб цей особливий містечковий, провінційний сепаратизм, це забігання попереду батька в пекло, така підозріла правка закону, якого ще не придумала Верховна Рада, поширилася на всю країну… Бо якби так трапилося – ми б мали дуже багато міні народних республік по країні. Може ворог саме на це і розраховує…
22 жовтня, в Ямполі відбулася остання 45 сесія Ямпільської районної ради 7 скликання. Мабуть не випадково в залі не було її голови екс-начальника райвідділу міліції Сергія Гаджука. Він, очевидно, розумів чим вона пахне… І тому головував його заступник Олександр Савчинський.
Перше питання порядку денного звучало так: «Про передачу об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, міста Ямпільського району у власність Ямпільської міської територіальної громади».
У вступній частині своєї доповіді він наголошував, що це вимушений крок… перед загрозою вступу в свої права Могилів-Подільського району до якого входитиме вся територія сучасного Ямпільського району, завбачливо збереженого місцевим начальством у вигляді єдиної ОТГ із загальною чисельністю населення – більше 40 тисяч.
Могилівподільщина, як відомо, поділилася на три ОТГ. В Ямполі зметикували: місто Могилів-Подільський хоч і значно більше за Ямпіль, але тепер воно, все таки буде меншим від єдиної Ямпільської ОТГ. Тому на війні, як на війні – в кого в даний момент, на даній ділянці, перевага в живій силі і техніці – той і матиме перемогу.
І пішли в наступ, не чекаючи прийняття Верховною Радою закону про власність колишніх районів, таких, як Ямпільський. За виключенням одного депутата, який їм лиш заважав всі 5 років правити бал, одностайно проголосували про передачу майже двадцяти об’єктів, що є зараз на балансі Ямпільської районної ради – Ямпільській міській раді.
Чи хоче та Ямпільська міськрада брати на свою тонку шию такий величезний тягар, чи не впаде одразу під його вагою – нікого в залі це не зацікавило. Тому слова Ямпільському міському голові Анатолієві Юрченку, як і слід було сподіватися, зовсім не дали, навіть на кілька секунд, як голові РДА Ганні Сінчак.
І правильно, бо хто він для них? Не йому, не під нього ж вони створювали цю єдину ОТГ?.. Хай ще кілька днів, до виборів, порадіє, що він мер…
А він і не набивався сказати хоч слово. Сидів на задньому місці і замріяно мовчав, як найманий працівник перед роботодавцями.
Довелось нагадати з трибуни цим рятівникам районної власності, що загроза з боку Могилева-Подільського вже кілька років, як втілюється в життя тут. Я обмовився з трибуни, сказавши, що Могилівські бізнесмени врятували в Ямполі палац культури «Мрія». Ні, вони його не врятували і, мабуть, вже не врятують!.. Бо їм, як покарання, за нього таку ціну заломили, що краще хай він до решти розвалиться, перетворившись на купу цегли і бетону.
Насправді Могилівчани врятували колишній дитячий садок другого Московського приладобудівного заводу, який так само гинув, як і вищевказаний палац. Ще б пару місяців і йому б жаба цицьки точно дала. Але, часу немає розказувати як і чому, могилівчани вклали в те розвалля гроші, відремонтували і відкрили в ньому небувалу в наших краях швейну фабрику. Де працюють люди не з Могилева-Подільського, а з Ямполя! Фабрика працює і на внутрішній військово-поліцейський ринок, і на експорт. Там працюють майже стовідсотково жителі Ямпільського району!
Але, схоже, саме таких «загроз» з могилівподільщини бояться місцеві начальствуючі пенсіонери для яких, як сказав пан Савчинський з трибуни – своя сорочка ближче до тіла.
Щоб ця сорочка добре зігрівала старечі тіла оцінили вартість майже кожного об’єкта на смішну суму первісної і ще більше – залишкової вартості. Коню зрозуміло чому. Рішили створити комісію з приймання передачі цих об’єктів, але прізвища комісарів пан Савчинський завбачливо не назвав. Лиш натякнув, що це будуть дуже фахові специ. Не сумніваюся… Такі, певно, як він і Сергій Гаджук, Людмила Кінзерська, пані Вовк, та інші подібні «фахівці».
Відчуваючи куди вітер віє, кілька днів тому із заявою звернувся до Ямпільської районної ради перший претендент на дєрєбан Ямпільської районної власності – Валерій Кіловатий з Буші. Він попросив йому вділити кабінет голови райради, приймальню і кабінет того ж таки пана Савчинського. На сесії про нього, як першого претендента на цю власність і не згадали. Бо хто він такий в порівнянні з ними – всемогутніми і все милостивими?
Рятуючи від загрози Могилева цю Ямпільську районну власність, яку за словами пана Савчинського будували батьки і діди сучасних Ямпільчан, ніхто не згадав, що ці об’єкти створювалися на державній землі, за державні кошти, переважно, за рахунок великих державних дотацій. Бо ж Ямпільський район був ДОТАЦІЙНИМ.
Не згадали і про Вітрівку, яка теж тут мала б мати свою частку, бо була складовою частиною цього району, але нещодавно, на її щастя, приєдналася до Бабчинецької ОТГ. На Вітрівку нічого не вділили. Бо хто вона вже для них така?.. Вона вже голосує не за них. То фіг їй!..
Отже, дивіться відео. І вибарайте собі об’єкти. Спішіть. Бо поки роздуплитеся – може бути надто пізно. Як з власністю заводів, колгоспів часів радянського союзу. Бо цю власність передають зараз до міськради також колишні комуністи, які себе, гарантовано, не образять і своїх нащадків – також.
Депутат Ямпільської районної ради 7 скликання
