Працівники молодіжного центру «Квадрат», який лише близько двох років працює у Вінниці, обурені ставленням керівництва.
Через «примхи», «догани» та наклепи вимушені звільнятися — заявляють вони. Діляться наболілим і кажуть, що молодіжний осередок Вінниччини перетворюється на місце жорсткого «пресингу».
– Прийшов час розповідати всю правду про теперішнє керівництво. Та перед тим зазначу, що «Квадрат» — це комунальний заклад, на який ми всі сплачуємо податки, — розповідає колишній працівник Олександр Безкревний.
— Тиждень тому мені «вліпили» догану за те, що я був на роботі, але при цьому спостерігав за заходом, який відбувався там. Керівництво заявило, що мене потрібно неодмінно покарати за те, що мене не було на робочому місці. Я почував себе немов кіт Шрьодінгера в коробці! Дивина та й годі! Виявляється, я не можу слухати і долучатись до цікавих мені молодіжних активностей навіть у закладі, де я працюю. Складається відчуття, що в цьому МОЛОДІЖНОМУ ЦЕНТРІ треба і в туалет за графіком ходити. Це що — новий рівень шизофренії, оснований на особистій неприязні? Самого ж виконуючого обов`язки директора часто немає на робочому місці. А поки першого немає, то «у руля» стає головний вишиватнік «Квадрата», за сумісництвом керівник відділу патріотичного виховання Андрій. Відомий тим, що їздить пам`ятники відкриває і постить на своїй публічній сторінці у фб. Цікава «національно-патріотична» позиція… Окрім постійного морального тиску, ще й заробітну плату урізали до мінімального рівня, з аргументацією: «не можу бути хорошим для всіх».
Проте директор закладу Сергій Шмігіленко заявляє, що в колективі «колотять» лише декілька осіб, і це для того, щоб вигородити себе. Зізнається, що підозрює декого у регулярних крадіжках на чималі суми.
– Я вважаю, що тут занадто бруду, та ще й притрушено політикою, аби виправдати свої недолугі вчинки. У відповідь я хочу сказати цим працівникам, що хто зі мною по-справжньому працював, не мають сумнівів щодо моєї компетентності.
Дотримання внутрішньо-трудового розпорядку, посадових інструкцій є обов’язковими для працівників. Думаю, що причиною невдоволеності частини працівників є насправді дещо інше. Можливо, хтось з цих працівників причетний до зникнення майна закладу, що виявлено за результатами інвентаризації? Можливо, причина в тому, що раніше, користуючись карантином, заклад не проводив заходи, а працівники отримували заробітну плату?
Можливо, причина в тому, що працівники, незважаючи на розпорядок дня, раніше приходили на роботу, коли їм забажається?
Софія Копач
