Дивна історія сталася в Вінниці, де між гризуном і кішкою зав’язалася незвичайна дружба. Тварини чудово проводять час разом, а пухнастий вихованець піклується і доглядає за пацюком, немов він її дитина.

Хазяйка двох гарненьких «мілашок» Ірина Грідасова, вінничанка, розповідає, як в її будинку оселилися звірятка. Здається, що такої дружби не має бути, проте, дивлячись на фото, розумієш, що Фіона з Пітером створені один для одного.

– Фіона з’явилася в нас два роки тому. Вона бурма — не дуже поширена порода, це щось середнє за повадками між кішкою, щеням та мавпочкою. Дуже лагідна, добра та беззахисна, тому цю породу не радять сім’ям з маленькими дітьми, вона не зможе себе боронити, якщо її будуть душити чи мучити.

До речі, цікавою була історія її придбання. Коли ми вирішили, що хочемо саме бурму, виявилося, що вони страшенно дорогі. Тому я дала об’яву на спеціалізованому сайті, що «придбаю кошеня за невелику суму».

Зразу ж зателефонував чоловік з Києва, згодився на ціну, в 5 разів нижчу ринкової, прислав мені фото кошеняти і навіть його мами-кішки. Я сказала, що наступного дня приїду, а він давай мене вмовляти, що передасть кошеня водієм буса, а я гроші на картку покладу, бо він не в самому Києві, незручно добиратися. Ще був момент, коли я запитала про дату народження кошеняти, і пауза в декілька секунд мене насторожила. Потім я «забила» фото мами-кішки в Гугл, і виявилося, що то тато-кіт з Маріуполя. Загалом досі лячно, як уявлю, що то мені було б, якби мене в Києві з грошима зустріли зеки, то були саме вони.

А щурика ми придбали на новорічні свята як символ 2020 року. Він дуже ручний, не любить бути сам. Завжди шукає компанію або людини, або Фіони. Перші дні ми страшенно боялися, що Фіона йому нашкодить, як виявилося — дарма. З того часу вони вірні друзі. Зараз влаштовують перегони по квартирі, Пітер, так звуть щура, дуже хоче уваги Фіони, а вона його терпить. Я не уявляю, що робили б без цієї грайливої парочки.

Олена Сташевська