Вперше в Україні Гарант Конституції публічно обурився рішенням Конституційного суду. Раніше якось домовлялися: на щось закривав очі гарант, на щось суд… Зрештою, і попередня влада пішла, зробивши подарунок горіховій мафії та ще сотні скорумпованих топ-чиновників. Їхні справи закрили. То чому б не спробувати ще раз відмазати посадовців, які мають звідки заплатити за «потрібне рішення», і не скористатись черговим «періодом засівання»? Певно, так собі подумали і більшість суддів КС. А тут ще й гарант з усією своєю свитою слабкий, як ніколи.

Зараз тільки ледачий політолог чи журналіст не обсмоктують цю тему і не прикрашають її зрадницько-замовницькими версіями. Мовляв, це і рука Кремля, і державна зрада, і загроза національній безпеці. А судді вперто повторюють мантру про незалежність гілок влади і спробу зробити Конституційний суд кишеньковим. Звучить ніби красиво, але враховуючи тисячі резонансних схем та оборудок під українськими суддівськими мантіями, не дуже віриться в щирість служителів не тільки сліпої, але й глухої та німої вітчизняної Феміди.

А в чому, власне, полягає і проявляється незалежність наших судів? Можу про це говорити, як учасник процесу, за спиною якого більше сотні судових справ. Переважно від чиновників та політичних діячів, яких справедливо критикували за зловживання на користь власного гаманця. Майже 90% всіх рішень були незаконно прийняті на користь позивачів судами першої інстанції. Нас втягували в безкінечну тяганину з апеляціями у вищі інстанції. Аж до Страсбургського суду з прав людини. Там зараз і досі ще чекає розгляду одна справа, що стосується одного з міських голів, який уміє домовлятися із суддями.

Щоб далеко не ходити, подивіться на суддівські статки і все зрозумієте. Такі гроші офіційно жоден з них не заробив, тому й уникають декларування. А тепер спробуємо пригадати, а які ж доленосні рішення на користь українського народу, платника податків, який утримує цих слуг закону, ухвалив Конституційний суд всупереч іншим гілкам влади?

Можливо він забив тривогу, що мінімальна зарплата та пенсії в Україні менші прожиткового мінімуму? Можливо, він домігся, щоб олігархи сплачували належні податки в не розграбовували надалі країну? Чи, може, спромігся КС змусити теперішніх посадовців відшкодувати людям втрати через карантин? Чи, може, КС притягнув до відповідальності хоч одного попереднього Гаранта Конституції, котрий просто топтався по основному закону держави?

На жаль, спромігся вищий державний суд лише на те, щоб присудити собі величезні зарплати та пенсії, коли через карантин платники податків ледве зводять кінці з кінцями. А то й, взагалі, закривають свій бізнес. Але, виявляється і 150, і 250 тисяч гривень на місяць не можуть забезпечити служителям Феміди гідне життя, тому під мантіями й далі приторговують законом. І дійсно, який зиск прийняти рішення на користь жебрака-пенсіонера? Інша справа хабарник-корупціонер з мільйонними доходами, яких він публічно, м’яко кажучи, трохи стидається.

Тому ця, досить делікатна ситуація, очевидно, не стане переконливою для тисяч простих українців, котрі потрапляли в жорна нашого судочинства. І які б аргументи не протиставляли, представники олігархічних кланів у Верховній Раді, що позивалися з приводу неконституційності декларування доходів та відповідальності за незаконне збагачення, втратити безвіз через їхні очевидні договорняки з суддями КС особисто я неготовий. Так само, думаю, неготові через скорумпованих можновладців втратити незалежність та цілісність держави мільйони українських патріотів, що також безуспішно добиваються у наших судах обіцяних владою пільг та землі.

На жаль, українські суди стали головним гальмом в розвитку країни, в реальному формуванні незалежних але справедливих гілок влади. І це ще раз продемонстрував Конституційний, найвищий суд в державі. І якщо цей виклик залишиться без жорсткої реакції з боку народу та його слуг з портфелями, то можна забути про тисячі втрачених життів у боротьбі за Європу в Україні. А красиві слова про відчайдушні спроби саме так зробити КС незалежним, такі ж незрозумілі, як і пояснення суду щодо прийнятого скандального і, як кажуть юристи, нікчемного рішення. На жаль, коли над законністю домінує принцип: 20 хвилин ганьби, зате завтра – дорога вілла в Іспанії, держава остаточно летить в прірву.