Ми вже писали, як і біль­шість ЗМІ, про те, що 27 жовт­­ня на 58 році життя коронахвороба забрала життя геніального лікаря вінницької «Пироговки» Віктора Колодька.

Заступник головного лікаря поліклініки, чемпіон світу з футболу серед медиків, професіонал лікарської справи найвищого класу та найкращий у світі батько, — розповідає його донька Вероніка Колодько. Дівчина не підтверджує інформацію про те, що від коронавірусу померла родина медика, а саме, його брат та мама. Та додає, що батькова смерть стала справжнім шоком для всіх — хвороба підкралася підступно.

– Спершу коронавірусом захворіла я, ще на початку жовтня. Тричі здавала ПЛР, які виявились негативні, ІФА крові також здавала і теж було негативно. Я не заперечую, що почувала себе хворою, адже була вся симптоматика і лікувалась я відповідно до протоколу, проте офіційно КОВІД не підтвердився. Та завдяки правильному лікуванню зуміла швидко його подолати. Через декілька днів симптоми коронахвороби відчув тато. Ми проживали разом, але тато, як пізніше виявилось, захворів КОВІДом на роботі, бо безпосередньо працював у КОВІДному відділенні.

Вже 6-го жовтня симптоми підтвердилися. Він вирішив лікуватися вдома. Декілька днів температура не спадала і був сухий кашель. Через тиждень йому стало набагато краще, він одужував — так думали ми. Навіть збирався виходити на роботу. Але раптово піднялася температура, та після результатів КТ ми дізналися, що коронавірусна пневмонія уразила легені на 30%. Батько ліг в лікарню, йому ставало гірше… Та стан знову нормалізувався, і він починав одужувати. Але, на жаль, 27 жовтня тато пішов із життя. У висновку — коронавірус, ураження легень було занадто сильним, як і інтоксикація організму….

Я пишаюсь своїм батьком, адже він — це безліч врятованих людських долей та тисячі вдячних людей. Тато поїхав навчатися на фельшера, коли йому було 13 років. З того часу він «пробивав» дорогу в житті собі самостійно. І без зв’язків та «блатів» зумів стати одним з кращих професіоналів у нашому місті. Всі навички та медичні мрії поєднала в собі неврологія, яка невдовзі стала для нього всім.

Разом з тим хочу заявити, що бабуся Віра — татова матір – померла через вік. Їй був 91 рік. Коронавірусом не хворіла. А батьків брат, мій дядько, пішов з життя у кардіологічному від­діленні, на наступний день після смерті своєї мами. У нього, за висновком, — тромбоз. Ось такий жахливий збіг обставин… Дякую усім, хто в ці дні був з нашою родиною та розділив наше горе.