Він вінничанин, мама була суддею Верховного Суду.

Ця моторошна ДТП сталась на трасі в селі Перемога Козятинського району! 31-річний водій автомобіля Hyundai Sonata, житель Житомира, допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2101».

Попередньо встановлено, що водій іномарки під час обгону виїхав на зуст­річну смугу руху, перетнувши суцільну розмітку, після чого зіткнувся з легковиком і в’їхав в електроопору. Водій Hyundai з множинними переломами та політравмою госпіталізований у реанімаційне відділення Козятинської лікарні. 26-річний водій «ВАЗ», житель одного з сіл Козятинського району, не постраждав.

Невдовзі стало відомо, що одним із перших свідків цієї авіатрощі став відомий правозахисник та ведучий проєкту «Один за всіх» Михайло Присяжнюк. Він у той час із колегами проїжджав трасою, направляючись у відрядження. Ще до приїзду «швидкої допомоги» та поліції Михайло кинувся до автівки «Хундай», яка перевернулась. Там знаходився травмований водій. Телеведучий покликав на допомогу інших людей і вже разом витягнули постраждалого із автомобіля, після чого передали медикам.

Додамо, що Михайло Присяжнюк – наш земляк, він вінничанин. Кілька років тому він також став свідком ДТП та допомагав вінничанину, кандидату в мери Вінниці — боксеру Славі Узєлкову. Він під Києвом збив на автівці лося, який перебігав дорогу.

– Моя мама Тамара була великою людиною. Вона зробила величезний внесок у розвиток нашого законодавства і нашого суспільства. У 24 роки вона була обрана народним суддею. Сама всього досягла. Адже її батьки були звичайними людьми і не могли нічим їй допомогти. У 32 роки вона стала суддею обласного суду в Вінниці. А в 34 роки виконувала обов’язки голови обласного суду. Коли голова потрапив в автокатастрофу, був покалічений і довгий час лежав у лікарні, мамі пропонували затвердити її на цій посаді. Але вона не могла так вчинити і чекала, коли голова видужає і повернеться на роботу. Далі, у 37 років, їй пропонували стати суддею Верховного Суду УРСР. Але вона відмовилася, оскільки не могла залишити сім’ю в Вінниці. Тим більше мій батько її в цьому не підтримав. Мені тоді було близько 4 років, і допомогти їй я не міг. Але через два роки їй вже не пропонували. Просто прийшло розпорядження про її призначення. Так вона стала 28 суддею Верховного Суду України і першою жінкою-суддею Верховного Суду України. Вона завжди говорила, що робота — це все її життя. Мами не стало у 62 роки, мені досі важко без неї, — каже Михайло. — Що цікаво – моя мама ніколи не хотіла, щоб я був юристом. А з татом мені ніколи не вдавалося порадитися на цю тему. Мама хотіла, щоб я був лікарем, щоб, коли вона буде старенькою, я міг її лікувати, оскільки іншим лікарям вона ніколи не довіряла. Втім, я таки став юристом…

Віталіна Володимирова