Народне обурення викликало нещодавнє рішення міської ради забудувати береги Південного Бугу у центрі Вінниці, від Центрального мосту до пляжу «Спартак».

Такий проєкт був презентований на громадських слуханнях, котрі відбувалася у «Місті Змістів». Незважаючи на те, що район цей густонаселений, на громадські слухання прийшло всього 16 вінничан. І 13 проголосувало за презентований проєкт. Так, все намальовано досить привабливо: офіси, готелі, таунхауси, зони відпочинку, парковки… Але для того, аби це все втілити в життя, потрібно знести, як мінімум, 50 будинків, в котрих живуть люди і котрі місцева влада вважає невпорядкованою забудовою, які закрили доступ вінничанам до води.

Замість приватних будинків перед пристанню «Він­ниця» планують збудувати чотири офісних центри. Саму пристань «Вінниця» планують звідси забрати та замість неї обладнати зелену зону. Сервісний центр Renault залишиться. За ним планують збудувати ресторан та яхт-клуб. Ті будинки, які знаходяться зараз між автосалоном Renault та пляжем «Спартак», планують знести і замість них побудувати п’ять таунхаусів. На самому пляжі «Спартак» планують розмістити спорткомплекс і готель. Окрім цього, тут планують облаштувати очисні споруди, які філь­труватимуть стічні води з міста. Біля басейну «Авангард» планують звести торгово-офісний центр. Замість закинутого офісного центру, який зараз добудовують, планують збудувати розкішну будівлю, – повідомили громадські активісти.

– На громадські слухання не запрошували мешканців цих приватних будинків. Логіку влади зрозуміти легко, тому що якби люди дізнались, що їх будинки планують знести, і де ж їм потім жити – однозначно таке спровокувало б обурення, і ці зміни не прийняли б, — кажуть представники громадськості. — Зараз план у міської влади такий: вони просто дають дозвіл на такі будівельні роботи. І все. За словами представників провладних органів, десь знайдеться такий інвестор, який викупить ділянки та будинки у людей і вже тоді почне їх зносити. Наскільки це реально та рентабельно – ніхто не знає.

Так, поки що це лише плани на перспективу, але мешканцям прибережної зони по вулиці Князів Коріатовичів варто вже задуматись, що у будь-який момент вони можуть залишитись без житла, тому що там будуть жити власники нових таунхаусів…

У 2017 році були внесені поправки до Водного і Земельного кодексів. У них зокрема пояснюється, для чого потрібні прибережні захисні смуги. Цитуємо: «З метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги». Для такої річки, як наш Південний Буг, стаття 88 Водного кодексу встановлює ширину прибережної захисної смуги 50 метрів. У кінці жовтня 2019 року був прийнятий новий закон. У ньому посилюється відповідаль­ність за фактичне привласнення прибережної території. Наприклад, написано про штрафи: «Обмеження у будь-який спосіб безперешкодного або безоплатного доступу… до берегів річок… тягне за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до чотирьохсот… і на посадових осіб — від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». У гривнях для громадян — це від 3400 до 6800, а для чиновників — від 6800 до 11900 грн. За повторне порушення: для громадян — до 11900, для посадовців — до 17000 грн. Але ж хто цих кодексів дотримується у Вінниці?

Тут навіть приватна набережна виникла — перед П’ятничанським лісом. Це власність родини Ткачуків, котрій колись ця земля була віддана як акціонерам ПрАТ «Голуба нива» для ведення рибного господарства. Та згодом цільове призначення землі змінили, і вона тепер — у приватній власності. Поруч з пляжем на Гонти розташовується ще один примітний об’єкт — приватна пристань депутата Миколи Тихонюка. А неподалік від фабрики «Рошен» зводиться ресторан, котрий приписують родині губернатора Борзова…

Скептики кажуть, що нази- вати Буг річкою вже неправильно: в його басейні створено 189 водосховищ та понад 9,6 тисячі ставків із загальним об’ємом майже 1,5 мільярда кубічних метрів. Береги Південного Бугу масово забудовують без погодження проєктної документації з органами Держводагентства на місцях, при цьому ускладнюються умови пропуску повеней і паводків, виникає підтоплення територій вздовж річок. А ще — у басейні Південного Бугу проживає 4,1 мільйона осіб (9% населення України). Це найбільша після Дніпра і Дністра річка в Україні. Можливо, тому береги Південного Бугу так ваблять людей заможних, котрим з законами та постановами домовитися легко.