Вперше в Україні між Гарантом Конституції та Конституційним Судом пробігла чорна кішка. Перший публічно обурився рішенням КС про відміну декларування та відповідальності за незаконне збагачення. А другий натякнув гаранту на 150 років тюрми. Отже, або це чергове шоу, або скорумпована єдність між українськими гілками влади нарешті почала руйнуватись.

Бо раніше з корупцією у нас було якось стабільніше, домовлялися: на щось закривав очі гарант, на щось суд… Зрештою, і попередня влада пішла, зробивши подарунок горіховій мафії та ще сотні скорумпованих топ-чиновників. Їхні справи закрили. Певно, за таким же сценарієм пішли й на цей раз судді. Гарант слабкий, у країні бардак…То чому б знову не відмазати посадовців, які накралися так, що мають звідки заплатити за «потрібне рішення»?

Але ніби традиційна спроба «зрубати бабла» обернулася для частини суддів КС на чолі з головою небезпечним резонансом і звинуваченням із вуст президента у державній зраді і загрозі національній безпеці. Очевидно, більшість суддів КС, призначених ще за Януковича, не прорахували розстановку політичних сил і ситуації, в якій опинилася Україна. Що руйнація антикорупційної вертикалі – це повний ігнор нас у цивілізованому світі та відміна безвізу. А ще — величезна дуля замість позики Міжнародного валютного фонду та європейських кредиторів. Це при майже 300 мільярдах дефіциту держбюджету на 2021 рік.

Навряд чи ця обставина зовсім не обговорювалась у КС, але, на жаль, більшість, прикриваючись мантрою про незалежність гілок влади, таки проголосувала за це рішення. Видно, гроші на кону стояли дуже великі. Публічно голова суду пояснив дії колег як протидію спробам зробити Конституційний Суд кишеньковим. Звучить ніби красиво, але, враховуючи тисячі резонансних схем та оборудок під українськими суддівськими мантіями, не дуже віриться у щирість служителів не тільки сліпої, але й глухої та німої вітчизняної Феміди.

А в чому, власне, полягає і проявляється незалежність наших судів? Можу про це говорити як учасник процесу, за спиною якого більше сотні судових справ. Переважно від чиновників та політичних діячів, яких справедливо критикували за зловживання на користь власного гаманця. Майже 90% всіх рішень були незаконно прийняті на користь позивачів судами першої інстанції. Нас втягували в безкінечну тяганину з апеляціями у вищі інстанції. Аж до Страсбурзького суду з прав людини. Там зараз і досі ще чекає розгляду справа, що стосується одного з міських голів, який уміє домовлятися із суддями.

Щоб далеко не ходити, подивіться на суддівські статки — і все зрозумієте. Такі гроші офіційно жоден з них не заробив, тому й уникають декларування. А тепер спробуємо пригадати, а які ж доленосні рішення на користь українського народу, платника податків, який утримує цих слуг закону, ухвалив Конституційний Суд всупереч іншим гілкам влади?

Можливо, на його розгляд позачергово потрапив хоч один закон про космічні тарифи та якісь піратські органи, що їх формують? Чи, може, він забив тривогу, що мінімальна зарплата та пенсії в Україні менші прожиткового мінімуму? Що знищується медицина, освіта? Можливо, він домігся, щоб олігархи сплачували належні податки, а не розграбовували надалі країну? Чи, може, спромігся КС змусити теперішніх посадовців відшкодувати людям втрати через карантин? Чи, може, КС притягнув до відповідальності хоч одного попереднього Гаранта Конституції, котрий просто топтався по Основному Закону держави?

На жаль, спромогалися вищі державні суди лише на те, щоб під парасолькою КС присудити собі величезні зарплати та пенсії, коли через карантин платники податків та пенсіонери ледве зводять кінці з кінцями. А то й взагалі помирають у злиднях чи закривають свій бізнес. Але, виявляється, і 150, і 250 тисяч гривень на місяць не можуть забезпечити служителям Феміди гідне життя, тому під мантіями й далі приторговують законом. І дійсно, який зиск прийняти рішення на користь жебрака-пенсіонера? Інша справа — хабарник-корупціонер з мільйонними доходами, яких він публічно, м’яко кажучи, трохи стидається. Бути його кишеньковим судом і ситно, і тепло, аби «засівав» регулярно…

Отже, ця красива риторика про ніби незалежність судів у даній ситуації, очевидно, не стане переконливою для тисяч простих українців, котрі потрапляли в жорна нашого судочинства. І аргументи представників олігархічних кланів у Верховній Раді, що позивалися з приводу неконституційності декларування доходів та відповідальності за незаконне збагачення, теж непереконливі. Хоча їхня тривога за свої награбовані в народу статки – зрозуміла, але втратити безвіз через їхні очевидні договорняки з суддями КС особисто я не готовий, як і мільйони українців, які тяжко виборювали право жити у справедливій країні, де закон один для всіх. Так само, думаю, не готові знову через скорумпованих можновладців втратити незалежність та цілісність держави мільйони українських патріотів, що також безуспішно добиваються у наших судах обіцяних владою пільг та землі.

На жаль, українські суди стали головним гальмом у розвитку країни, в реальному формуванні незалежних, але справедливих гілок влади. І це ще раз продемонстрував Конституційний, найвищий суд у державі. І якщо цей виклик залишиться без жорсткої реакції з боку народу та його слуг з портфелями, то можна забути про тисячі втрачених життів у боротьбі за Європу в Україні. А красиві слова про відчайдушні спроби саме так зробити КС незалежним такі ж незрозумілі, як і пояснення суду щодо прийнятого скандального і, як кажуть юристи, нікчемного рішення. На жаль, коли над законністю домінує принцип: 20 хвилин ганьби, зате завтра – дорога вілла в Іспанії — держава остаточно летить у прірву.

Але якийсь маячок у кінці десятиліттями корумпованого тунелю, здається, блиснув. Хтось комусь на самому верху нарешті дав по руках за корупцію найвищого рівня. Люди щиро сподіваються, що у Гаранта Конституції, якому довірили країну і своє майбутнє, нарешті вистачить політичної волі навести конституційний лад і не зламатись під тиском олігархічних кланів, які нівелюють будь-яку законність у нашому суспільстві.

Тим часом європарламент вже розкритикував Україну за нереформовану судову систему і олігархів. Що далі?

P.S. До речі, у США взагалі немає Конституційного Суду. Там найвищий — Верховний Суд. Він має право на судову перевірку, можливість визнати порушення Конституції та скасувати президентські директиви за порушення Конституції чи закону. В Україні, здається, розплодилося найбільше судових інстанцій, які часто просто дублюють одна одну. Це виливається у добру копійку платникам податків. Утримання одного судді Конституційного Суду України на рік, як стверджують нардепи від «СН», обходиться у 21 мільйон гривень. Можливо, тут треба пошукати резерв зменшення бюджетного дефіциту?

Головний редактор газети «33-й канал»