Не агітки, лозунги чи масована реклама Людмили Ваколюк на 1000% вразили цієї осені колег, друзів та навіть виборців… А фігура! Дуже схудла і з осиною талією. Такою Людмила Євгенівна прийшла на партійний з’їзд «Стратегії Гройсмана» в аеропорту «Вінниця» і буквально шокувала всіх своїм новим образом! Бо до цього була десь за 100!
– Реально, я б ніколи не впізнав! — перешіптувались колеги. Але втрата 50 кг обросла версіями. Домінує одна: зробила модну тепер операцію із зменшення шлунку. Але де? В Україні чи їздила до Ізраїлю, як багато хто із бомонду?
Про це ми запитали у новообраної депутатки Вінницької обласної ради Людмили Ваколюк.
– Людмило, як ти почуваєшся? Бо новина про важкий перебіг коронавірусу в тебе вже у всіх на вустах…
– Стан такий, що тебе переїхав комбайн, розвернувся і ще раз переїхав… Коронавірус у мене закінчився, але його наслідки в 100 разів важчі за саму хворобу… І ти просто не можеш перейти ногами свій будинок, не можеш елементарно підняти руку, тобі важко говорити і навіть легеньке відерце сміття для тебе, як 100-кілограмова штанга… Вчора я взяла себе в руки і винесла сміття, але серце так хапануло, що цілий день відходила від цього походу…
– Ти знову депутат, хоча й вийшла із «Батьківщини»? «Батьківщина» у Вінниці завалила вибори, а ти від «Стратегії Гройсмана» пройшла в обласну.
– Якщо чесно, то я не хочу взагалі це обговорювати, бо доведеться казати брехню! Я брехати не хочу… Але й розказати зараз всю правду, як мене йо…ли із «Батьківщини» – не хочу, бо ця правда надто страшна…
– Виходить, ця сторінка твого життя перегорнута і про неї варто забути?
– Ні… Вона не перегорнута! Це мені наука на все життя. Брудом обливати нікого не хочу. Крапка.
– Але в тебе є сили просто прийти на установчу сесію облради?
– Якщо ця сесія буде завтра, то я прийти не зможу фізично. Якщо вона буде через 5 днів, то я спробую це зробити… Бо фактично я вже не заразна, але рухаюсь із великими зусиллями і на грані своїх можливостей.
– Людмило, ти сенсаційно схудла кілограмів на 50! Це як мішок цукру скинути! Скажи чесно — це операція, болячка чи ще щось?
– Люди що собі хочуть, те й нехай говорять… Мішок цукру я скинула — це факт… Навіть більше на 2 кілограми! Але коли до мене підходять і некоректно запитують: «У тебе рак?» – то як мені на це реагувати? Ні, в мене не рак, я не вмираю…
Так, я була набрала вагу, і як людину публічну мене це діставало…
Бо тоді біда йшла за бідою. Спершу помер тато буквально в мене на руках, і я була просто знищена як «татова донечка»… Потім розстріл Майдану і ця кров ріками в центрі столиці… Потім ще і ще. Поїхала донька в Америку сама-самісінька на навчання… І кожен стрес я заїдала…
– Як твої рідні тебе підтримували? Були страшні моменти, коли рятувала лише молитва…
– Рідні, сім’я та донька за океаном для мене все… Особливо тепер, коли розумієш, що бізнес і гроші вирішують не все і не рятують в цьому житті. Було страшно, коли імунітет на нулі, вага впала, а температура росте… Тоді молилась на свою лікарку-інфекціоніста Тетяну Євгеніївну, яка мене веде багато років. І вона мені при температурі 38,2 градуси сказала: збиваємо… Бо якщо ти, Люда, зайдеш у 40 градусів, то буде нікого вже рятувати! І ми цю ситуацію із короною витягли… І ще включилась донька зі США — Настя, яка одразу знайшла в Інтернеті протокол лікування і ліки, які можуть мене врятувати. Звісно, вона не може зараз прилетіти додому до мене, бо її назад в США вже не пустять у цій ситуації.
Востаннє вона була у Вінниці, вдома, майже рік тому — на Новий 2020-й рік…
– Лікування від КОВІД дороге? Кажуть, що воно по ВІП-протоколу коштує мільйон гривень?
– Все залежить від стану пацієнта і ускладнень… Є люди, які легко на ногах все перенесли і за 5 днів пішли гуляти в місто по магазинах, зовсім наплювавши на сторонніх бабусь чи дітей, які можуть померти від цієї зарази. І тому я казала і кажу: люди, схаменіться, це світ летить в нікуди, нам пора перестати бути споживачами і вбивати нашу планету всією цією хімією, сміттям та дослідами над собою самими! Бо я впевнена на 100%, що цей вірус запустили спеціально, щоб вимерла частина людства, а решта перехворіли і взялися за розум…
Я за ці тижні переосмислила все своє життя, десятки разів із донькою ми плакали разом в телефоні над мрією спасіння від цієї новомодної «чуми»…
Звісно, я мрію обійняти свою Настю, яка в мене розумничка, золота медалістка 7-ї гімназії і тепер навчається в Америці та має один із найвищих рейтингів серед всіх студентів Вашингтонського університету. Вона моя гордість та надія. А ще є син, чоловік, батьки і віра, що Господь Бог забере від нас цю заразу в новому році. Всім бажаю здоров’я…
Сергій ГОДУН
