Потяг до медицини привів його у 14 років до Московського університету. У 22 роки він захистив докторську, у 26 був професором Дерптського університету. У 31 рік Микола Іванович став ректором у Петербурзькій медико-хірургічній академії.
Він винайшов гіпсові пов’язки і анестезію, удосконалив анатомію, побував на 4-х війнах, створив воєнно-польову хірургію. Його і досі називають вчителем всіх лікарів-хірургів. Останні 20 років свого життя Микола Пирогов провів у садибі Вишня під Вінницею.
…Звільнений з посади попечителя Київського навчального округу, Пирогов позичив гроші у вінницького банкіра Беренштейна і за 96 тис. руб. сріблом придбав садибу Вишня, “прелестный уголок”, як він її називав. Тоді 4 тис. га землі – територія мікрорайону Вишенька, аграрного університету, села Агрономічного та ін., – належали Миколі Івановичу Пирогову. Він добре господарював на своїй землі, позичені гроші повернув через 12 років.
У Вишні він написав знамениті “Начала загальної військово-польової хірургії”, які починались афоризмом: “Війна – це травматологічна епідемія”. З Вишні невгамовний Пирогов виїжджав в Італію лікувати Гарибальді, звідси їздив на франко-пруську, російсько-турецьку війни, здійснював поїздки у Німеччину, Болгарію. Йому було шістдесят, він погано чув. Але у госпіталі під Плевною відразу у всьому розібрався, надавав точних вказівок, легко підняв тіло у сідло і… поїхав верхи в іншій лазарет.
У Вишні науковець прийшов до Бога і написав: “Я не можу підтвердити фактами, що у Всесвіті людський мозок є єдиним органом мислення. Наш розум не може не помітити присутності вищої думки. Космос постійно змінюється, але сила, що його рухає, залишається незмінною”…
-Життя генія медицини скінчилось у 1881 році, а його тіло існує й досі. Майже 140 років триває науковий експеримент з вивчення стану забальзамованого тіла Пирогова у крипті церкви св. Миколи Чудотворця, – розповіла Любов Коваленко, в.о генерального директора Національного музею-садиби М.І. Пирогова, одного із семи чудес Вінниччини. – Науковці музею проводять дослідження, постійно контролюють біологічний, температурно-вологісний та шумовий режим зберігання набальзамованого тіла у природному середовищі. Останнє 10-е ребальзамування провели українські вчені.
– Як працює музей у період карантину?
– Ми створили аудіогід “Садиба Вишня М.І. Пирогова”, який здійснює візуальну (дистанційну) або звичайну екскурсію по території Національного музею-садиби М.І. Пирогова з використанням аудіопояснення трьома мовами – українською, російською, англійською. Користуватись аудіогідом можна через смартфон, айфон, планшет і комп’ютер через інтернет-доступ https://bit.ly/3nW14Va.
Нашим аудіогідом вже скористались 5 тис. осіб, серед них жителі України, Польщі, Німеччини, Ізраїлю, США, Фінляндії, Росії. Тепер екскурсії проводять для 2-3 відвідувачів із дотриманням дистанції 1,5-2 м.
Через карантинні обмеження заходи з нагоди 210-ї річниці від дня народження Пирогова будуть проведені у кращі часи, тим більше, що в 2021 році буде 140 років від дня смерті великого вченого, можливо, будемо об’єднувати ці дати.
Та ми впевнені, що дорога до Миколи Пирогова завжди буде відкритою, адже недаремно з часу існування музею (з 1947-го року) його відвідало 8 млн 730 тис. екскурсантів із 187 країн світу.
