Учителька року Марина Багулова зі школи №31 вирішила здивувати вінничан і провела перший на Вінниччині урок українсь­кої мови в грузинському ресторані.

Діти брали участь у майстер-класі з виготовлення сонячного хачапурі, а вчителька пояснювала їм тему. Подібний захід у Вінниці проводиться вперше. Та учителька розповідає, що це лише початок.

– Попереду ще багато цікавих та несподіваних уроків. Головне — пережити пандемію КОВІД -19, — ділиться пані Марина. — Подібні уроки ми проводимо часто, бо українська мова сама по собі — предмет, не найулюбленіший дітьми в школі. Тому потрібно завжди щось вигадувати, щоб дітям було цікаво. Починали з найменшого — проводили уроки на вулиці. Також це був і творчий підхід, де діти розігрували уривки із творів. Зараз учні вже самі пропонують вигадати якусь постановку або ж театралізувати якийсь твір. Звісно, це сприяє запа­м’ятовуванню матеріалу. «Українська мова зі смаком хачапурі» в грузинському ресторані — це спосіб привернути увагу дітей та сконцентрувати. Під час карантину ми впустили одну тему. Тому восени ось таким чином вирішили наздогнати… Хачапурі особливе тим, що випікається у формі сонця. І кошти, які витратили на майстер-клас, підуть на допомогу «сонячним діткам». Ось такий осінній захід для діток відбувається з дотриманням всіх карантинних норм. Своїми зусиллями я намагаюся прище­пити дітям любов до української мови та літератури. Ад­же ли­ше в такому віці можна не шкодувати свого часу на навчання та ігри одночасно. Проте карантин вніс свої корективи. І на­віть у школі не завжди бу­ла можливість зібрати ді­ток разом. Спер­шу я запропонувала свою ідею батькам, а вони вже з радістю погодилися.

Потім було написання теми та узгодження. Тож на цьому інтерактивному уроці ми засвоїли професіоналізми, діалектизми, неологізми та застарілі слова. Також повторили одвічно україн­ську та запозичену лексику. Звісно, шкода визнавати, але карантин вплинув на розвиток дітей. Втрачається критичне мислення, немає зібраності та відповідальності. Ми всі чекаємо, коли вірус залишить нас у спокої, а тоді вже і приступимо до нормального навчання.

Софія Копач