Поки одні біжать в аптеку за дорогими ліками, їх можна знайти в себе на городі. Саме в цьому переконана травиця Марія Пахолюк, яка радить вінничанам споживати хрін.

– В ефірній олії хрону вчені виявили речовини, які пригнічують ріст грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів. Але якщо до антибіотиків бактерії звикають і їх треба під час лікування замінювати на інші, то стійкість шкідливих мікроорганізмів до хрону не виробляється чи формується важко.

За вмістом вітаміну С хрін випереджає лимон і програє тільки шипшині й чорній смородині. Хрін багатий калієм, кальцієм, натрієм, сіркою, фосфором, залізом та іншими мінеральними речовинами. А у свіжих листках хрону багато каротину.

Він корисний для поліпшення травлення, функції жовчного міхура, підшлункової залози, нирок, кровотворних органів та при авітамінозі, плевриті, підвищеному артеріальному тиску. Питна вода, в якій плавають 1-2 корінці хрону, довго зберігається свіжою, має приємний смак і цілющі властивості.

Вона сприяє виведенню з організму надлишків рідини та сечової кислоти. Така вода корисна людям поважного віку, оскільки вона зменшує набряки на ногах, подагричний та ревматичний біль, сприяє розчиненню каменів у сечовому міхурі.

Найбільшу користь приносять ефірні олії, що містяться в хроні. Завдяки цим властивостям хрін можна застосовувати як засіб, що захищає від різних хвороб інфекційного характеру. Не дарма хрін використовується при лікуванні респіраторних захворювань.

Спеція має загальнозміцнювальну, протизапальну і бактерицидну дії.Запобігає появі онкологічних захворювань. Внутрішньо — настій (1 ст. ложка тертого кореня на 400 мл окропу, настояти годину, процідити), по чверті склянки 4 рази на день до їжі.

500 г тертого хріну залити літром окропу, настояти добу в щільно закритому посуді, процідити і вживати по чверті склянки 3-4 рази на день до їди при вірусному гепатиті з жовтяницею (курс — тиждень).

Валентина Лісова